Ведмідь – косолапий ласунка

Ведмідь є не просто одним з найбільш популярних представників тваринного світу нашої планети, але і одним з найбільш знакових і улюблених. Недарма адже він разом з вовком і лисицею виступає частим героєм багатьох дитячих казок, де на відміну від злого вовка і хитрої лисиці є більше позитивним персонажем, таким собі добродушним велетнем. В реальності ж ведмідь далеко не завжди такий добродушний, як у казках і може бути досить небезпечним. Здавна його образ був оточений певним ореолом благовоління і трепету, а наші предки, древні слов’яни взагалі шанували ведмедя священним звіром, що в якійсь мірі втілює сам дух лісу.

Опис, будова, характеристика

В даний час ведмідь є найбільшим наземним хижаком нашої планети, з’явившись на Землі приблизно 6 мільйонів років тому, він відразу став уособленням могутності та сили.

В залежності від виду довжина тіла ведмедя може становити від 1,2 до 3 метрів, при вазі від 40 кг до тонни. Саме тіло ведмедя велике, кремезне, з короткою товстою шиєю і великою головою.

Потужні щелепи ведмедя дозволяють легко і зручно гризти як рослинну, так тваринну їжу. Лапи ведмедя короткі і злегка зігнуті, з цієї причини ведмеді ходять злегка погойдуючись і спираються на всю ступню. Саме із-за цієї анатомічної особливості будови ведмежих лап до них здавна приліпилося прізвисько «косолапий». Хоча не дивлячись на свою «косолапість» і видиму незграбність ведмеді є досить швидкими та моторними – швидкість ведмедя, який переслідує здобич або в моменти небезпеки може досягати до 50 км на годину.

А ще ведмеді не тільки відмінні бігуни, але і не менш хороші плавці, вони чудово плавають, а у білих ведмедів навіть є спеціальні перетинки між лап, все для зручності плавання.

Також ведмеді вміють лазити по деревах. Всі ці особливості роблять зустріч з ведмедем у лісі дуже небажаною і небезпечною, адже в разі чого, від нього не сховатися ані на дереві, ані в воді.

Слух ведмедя, втім, як і зір не є його сильними сторонами (недарма навіть є приказка про людину, позбавлену музичного слуху – «ведмідь на вухо наступив»). Зате ці недоліки з лишком компенсуються відмінним нюхом, яким володіють всі ведмеді. Саме завдяки запахам ведмеді і орієнтуються в навколишньому просторі і отримують необхідну інформацію про те, що відбувається навколо.

Всі ведмеді покриті густою шерстю. Колір шерсті ведмедя залежить від його виду, а іноді і визначає назву: бурий ведмідь, білий ведмідь. Цікавий факт: ведмеді з темним забарвленням шерсті подібно людям до старості сивіють, та їх шерсть з чорної стає сірою. Також цікаво, що в зоопарку в Лейпцигу є ведмідь без шерсті, точніше це ведмедиця на ім’я Долорес, як вважають вчені, шерсть вона втратила внаслідок якогось рідкісного генетичного захворювання. Але подібне у ведмежому царстві дійсно виняткове явище.

Чи є у ведмедя хвіст

Так, є, але тільки у панд він є візуально помітним. В інших ведмедів хвіст настільки малий, що практично невидимий, ховаючись у густій шерсті.

Тривалість життя

Скільки живуть ведмеді? Скільки років живуть ведмеді? Середня тривалість життя цих хижаків становить 45 років.

Місцепроживання

Де живе ведмідь? Ареал проживання ведмедів дуже широкий і включає в себе всю Євразію, Північну і Південну Америку, Арктичні простори і північно-західну Африку. Живуть ведмеді виключно в лісах.

Харчування

Чим харчується ведмідь? Ведмеді є всеїдними тваринами, які люблять поласувати, як різною лісовою дичиною (зайці, олені, козулі, лосі, всі можуть стати здобиччю ведмедя), так і соковитими ягодами і плодами. Не відмовляться вони і від риби, до речі деякі ведмеді відмінні рибалки, і вправно ловлять рибу в річках та озерах. Також як справжні ласуни ведмеді люблять мед, чим часом дуже нервують лісових бджіл (улюблений дитячий мультик про Вінні Пуха і його похід за медом має під собою цілком реальну основу).

Але також раціон харчування ведмедя залежить від його виду, наприклад, добродушна панда є ведмедем-вегетаріанцем, так як харчується тільки пагонами бамбука, гімалайський ведмідь з задоволенням їсть жаб, комах і молюсків, а ось білий ведмідь – це тру хижак, що харчується виключно м’ясом, рослинною їжею його не приманити.

Спосіб життя

Всі види ведмедів за винятком білого ведуть осілий спосіб життя. Жити вони намагаються або поодинці або невеликими сім’ями (ведмедиця з ведмежатами). Кожен ведмідь має свою територію в лісі, на якій живе і полює. Взимку ведмеді йдуть на зимову сплячку, яка є однією з характерних особливостей цих тварин.

Зимова сплячка

Зимова сплячка ведмедя може тривати до 200 діб. Готуючись до неї, ведмеді з осені активно запасаються жиром, причому це критично важливо для ведмедя. Ті ведмеді, які не встигли набрати достатні запаси жиру, не можуть впасти у сплячку і як наслідок перетворюються у ведмедів-шатунів (також шатунами стають внаслідок занадто раннього пробудження ведмедя після зимової сплячки). Ведмеді-шатуни дуже небезпечні звірі (в тому числі і для людини), що нападають на все, що їм зустрінеться в лісі. Зазвичай ведмеді-шатуни гинуть від голоду, холоду або кулі мисливця.

Що ж стосується стану звичайних ведмедів, які впали в сплячку в своїй затишній берлозі, то те, що відбувається з ними чимось нагадує анабіоз – пульс косолапого під час сплячки знижується з звичайних 55 ударів в хвилину до 9 ударів у хвилину. Рівень метаболізму (обміну речовин) в тілі ведмедя знижується на 53%. В цей час ведмеді, зрозуміло, не їдять, не п’ють, не випорожнюються, всі їхні життєві процеси немов ставляться на паузу. Точний механізм того, власне, як ведмеді впадають в зимову сплячку, і донині є предметом наукових досліджень вчених-зоологів.

Вороги

У природних умовах у ведмедя ворогів немає, навіть зграї вовків воліють обходити косолапого велетня стороною. Але як і в багатьох інших тварин, головним ворогом ведмедів стала людина, саме руйнівна браконьєрська діяльність, мисливський промисел призвели до того, що зараз багато видів ведмедів знаходяться на межі зникнення і занесені в Червону книгу.

Види, фото та назви

У сімействі ведмедів зоологами виділено 8 основних видів ведмедів, які в свою чергу діляться на безліч підвидів, і нижче ми на них зупинимось.

Бурий ведмідь

Він також відомий як ведмідь звичайний, є найбільш типовим представником цього виду. Володіє густою бурою шерстю, завдяки якій і отримав назву бурого. Мешкає по широкому географічному ареалі, в лісах Євразії, Північної Америки, на території нашої країни бурі ведмеді водяться в карпатських лісах, правда в наш час зустріти їх велика рідкість (але для випадкових туристів воно і до кращого). Багато бурих ведмедів водиться в Сибірській тайзі, лісах Скандинавії, Канади та деяких північних штатах США (наприклад, у Монтані).

Білий ведмідь

Він же полярний ведмідь – є самим великим ведмедем у світі, довжина тіла білого ведмедя становить 3 метри, при масі трохи більше 1 тонни. Ці ведмеді відмінно пристосовані для життя в північних арктичних широтах, починаючи від білої шерсті, з допомогою якої вони можуть бути невидимі в снігу, і закінчуючи особливою будовою лап, що володіють перетинками для зручності плавання (білі ведмеді багато плавають між крижинами). Також як ми писали вище, саме білі ведмеді є сто відсотковими хижаками, хоча як це не дивно вдача у білих ведмедів більш добродушна, ніж у їх бурих родичів. Живуть білі ведмеді в приполярних регіонах північної півкулі. І до речі на нашому сайті є окрема стаття саме про білого ведмедя, переходьте по посиланню.

Барібал

Він же чорний ведмідь. Багато в чому схожий на бурого ведмедя, але відрізняється від нього меншими розмірами і характерним чорним забарвленням шерсті. Довжина чорного ведмедя не перевищує 2 метрів. Мешкають Барібали в Північній Америці: від просторів Аляски до жаркої Мексики.

Малайський ведмідь

Він же біруанг, є найменшим ведмедем у світі, ну як найменшим, 1,5 метра в довжину біруанг все-таки досягає. Від інших ведмедів відрізняється непропорційно великими лапами з величезними кігтями. Тіло малайського ведмедя вкрите чорно-бурим хутром, а груди його прикрашає біло-руда пляма. Мешкає малайський ведмідь на півдні Китаю, в Таїланді та Індонезії.

Гімалайський ведмідь

Він же білогрудий ведмідь. Є далеко не найбільшим представником ведмежого сімейства, своїми розмірами він у два рази менше бурого ведмедя – довжина його тіла становить 1,5-1,7 м. Також має білу або жовтувату пляму на грудях. Мешкає гімалайський ведмідь в гірських районах Гімалаїв, на території Афганістану, Тибету, Кореї, В’єтнаму, Китаю.

Очковий ведмідь

Названий так завдяки своїй незвичайній морді, що має біло-жовті кільця. Має середні розміри – довжина тіла очкового ведмедя становить 1,5-1,8 м. Мешкає в Південній Америці, на території таких країн, як Колумбія, Болівія, Перу, Еквадор, Панама.

Ведмідь губач

Цей ведмідь має витягнуту морду і середні розміри (довжина тіла – до 1,8 м). Шерсть губача чорного або бурого кольору, а ближче до голови утворює подобу кошлатої гриви. На грудях у нього також є світла пляма. Мешкають ці ведмеді в Індії, деяких районах Пакистану, Бутану, Бангладеші та Непалі.

Панда

Він же бамбуковий ведмідь. Панда є самим дружелюбним і миролюбним серед ведмедів, про що говорить навіть раціон їх харчування, панди харчуються виключно рослинною їжею, в основному пагонами бамбука. Характерний вигляд панди – біла голова, тулуб, і чорні лапи відрізняють її від інших видів ведмедів. Живуть панди в гірських районах Китаю і Тибету.

Розмноження

Незважаючи на те, що ведмеді моногамні тварини, пари у них зазвичай є недовготривалими та після пари років розпадаються. Шлюбний сезон у ведмедів може відбуватися в різний час (в залежності від виду), але що цікаво ведмедиці своїх дитинчат завжди народжують взимку, прямо під час зимової сплячки і з барлоги виходять вже з ведмежатами. Вагітність ведмедиці в залежності від виду триває від 180 до 250 днів. За раз зазвичай народжується від 1 до 4 ведмежат.

Маленькі ведмежата на світ з’являються без вовняного покриву, без зубів і з закритими очима. Перший час вони повністю залежать від матері, харчуються її молоком, потім починають швидко набирати вагу, обростати шерстю, поки не перетворяться в повноцінних дорослих ведмедів.

Утримання в зоопарку

В наш час єдиним місцем, де можна спостерігати ведмедя є зоопарки, де ті містяться у великих просторих вольєрах, покликаних максимально відтворити природні умови. Крім дерев і каменів у вольєрі обов’язково повинен бути невеликий басейн, в якому ведмеді будуть час від часу купатися. Корм ведмедя повинен залежати від сезону і включати в себе ті продукти, які доступні хижакові в природних умовах.

Цікаві факти

• Новонароджене ведмежа важить 400-500 грам, але до досягнення статевозрілого віку ця «крихітка» додає у вазі в 1000 разів.
• Полювання на ведмедя було улюбленим розвагою середньовічної знаті, правда і досить небезпечним заняттям, адже навіть отримавши постріл впритул з автомата Калашникова, ведмідь, тим не менш, може задерти мисливця. У середні віки проти ведмедів часто застосовували рогатину – довгий і важкий спис, що дозволяє утримати косолапого на безпечній відстані від мисливця.
• Ведмеді, незважаючи на дикий норов, подаються дресируванню, чому доказ і сучасні виступи ведмедів в цирках і середньовічні виступи так званих «вчених ведмедів».

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.

Сторінка про автора