Як з’явилася соціологія організацій
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Чому на підприємствах багатьох країн з’явилася соціологія? Відомо, що розвивати виробництво вшир, екстенсивним способом, до нескінченності не можна: є межа і резервам робочої сили, і вільній землі, і часу. Робочий день не розтягнеш більше, ніж на добу. На початку минулого століття США підійшли до такої межі. З 76 мільйонів американців 27 були робочою силою. Робочий тиждень тривав близько 60 годин. Далі розширюватися було нікуди.
Тоді в пошуках нових, внутрішніх джерел інтенсивного розвитку виробництва посилено почали вдосконалювати машини і механізми, оновлювати технологію. Але, мабуть, найбільш багатообіцяючим джерелом підвищення ефективності виявився так званий «людський фактор» виробництва. Хіба не привабливо досягти тих же (іноді і більших) результатів, не вкладаючи нові капітали, а лише змінюючи організаційні норми, способи впливу на людей, їх зв’язки?
Тоді-то і треба було встановити закономірності поведінки людей, групи соціальних організацій, щоб краще управляти ними. «Капітани індустрії» на таке знання покладали великі надії. Для соціології це було свого роду соціальне замовлення.
Історія про те, як складалася і застосовувалася соціологія управління організаціями, цікава і повчальна.
На Заході соціологія управління організаціями ніколи не мала єдиної методологічної основи. Величезне число шкіл, теорій, концепцій, які часто важко зіставити між собою, – такий загальний вигляд цієї науки і сьогодні. Самі представники західної науки про управління визнають витрати такого теоретичного різнобою: багатозначність понять, незвідність результатів, труднощі узагальнень, тощо.
Особливо помітні відмінності наукових традицій Старого і Нового Світу. У європейській науці організацію вивчали як частину суспільства в цілому. Найбільш прогресивних її дослідників цікавили проблеми бюрократії, класові конфлікти, відчуження людини, вплив на неї індустріалізації і т. д. Тут можна помітити сліди гуманістичних ідей соціалістів-утопістів. Інша важлива особливість європейської традиції – схильність до історичного погляду на організацію, особливу увагу до їх походження і розвитку.
Обидві ці риси взаємопов’язані. Європейська соціологія як би рухалася від суспільства в цілому до організації, «зверху-вниз».
Північноамериканська наука йшла в протилежному напрямку. Її відправна точка – елементарний процес праці. Ця традиція визначилася ще в середині позаминулого століття, коли в США вийшла книга І. Бабаджі «Економіка машин і виробництва». Не структура організації, а детальний аналіз різних робіт – ось що, на думку її автора, має стати основою управління. З такої суто емпіричної точки зору навіть суспільство виглядало просто як велике підприємство, величезна мануфактура (погляд «знизу вгору»). Дослідниками в цій області часто ставали самі керуючі або навіть підприємці, і це посилювало чисто споживчий характер їх методології.
Вже з початку минулого століття Новий Світ почав активно витісняти Старий; американський підхід отримував все більший вплив в Європі. Мабуть, найдовше трималися французи, але й там багато дослідників віддають перевагу методикам «старшого партнера».
Який же шлях пройшла соціологія організацій? Просто сума робочих операцій. Перші уявлення про організацію на початку XX століття пов’язані з ім’ям американського інженера і дослідника Ф. Тейлора. Саме від нього пішло уявлення про те, що організація – лише результат дій керуючих, які її повністю конструюють і настільки ж повно (особливо за допомогою науки) володіють нею. Її серцевина, «першоелемент» – процес праці.
Ось знаменитий експеримент Ф. Тейлора з робочим Шмідтом. Той переносив чавунні болванки. Тейлор зауважив, що він працює не найефективнішим способом: вимотуючись спочатку, він невміло розподіляв паузи відпочинку, і втома наростала дуже швидко. Тоді Тейлор ретельно розрахував схему цієї роботи, порівнюючи всі рухи, знайшов найекономніший варіант. Потім з хронометром у руках він став поряд з Шмідтом і велів йому все робити тільки по команді: нагнися, підніми, йди, опусти, сядь і т. д. Результат окрилив – продуктивність зросла в 4 рази! Шмідту стали платити на 60 відсотків більше. З цього експерименту пішла вся система Тейлора, а згодом народилися і багато інших концепцій правильної організації праці на різних підприємствах. І все це було б неможливо без використання науки соціології.
Автор: А. Пригожин.