Заледеніння Землі та його ймовірні космічні причини
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Ще на початку минулого століття вчений М. Міланкович вперше вивчив проблему клімату Землі, що визначається тільки її положенням щодо Сонця, і побудував графік, що відображає зв’язок цього співвідношення з кліматом. Використовуючи в своїх розрахунках закони небесної механіки, М. Міланкович задовго до появи ізотопних методів дав абсолютні віки заледенінь і, крім чотирьох відомих, розрахував ще три давніших заледеніння, вказав на багатоетапність всіх заледенінь.
Тепер твердо встановлено, що протягом останнього мільйона років Земля пережила не менше семи заледенінь, хоча найбільш чіткі, ще не стерті сліди залишилися тільки від останніх чотирьох.
Слід зауважити, що заледеніння відбувалися під дією дуже багатьох явищ, роль яких встановлена до сих пір недостатньо точно. Однак важко собі уявити, що ритмічність заледенінь знайшла відображення на далеких холодних планетах-гігантах Юпітері або Сатурні, що мають свої власні, досить відмінні від земних умови.
І дійсно, чотири світлих смуги в кільцях Сатурна важко пов’язати з сімома або більше заледеніннями, що мали місце на Землі, а сім «просвітів», або «міток», останнього кільця можуть бути пов’язані з чим завгодно, хоча б і з відомими сім’ю заледеніннями. Та й чому кільця Сатурна повинні складатися з ланок, що утворилися послідовно?
Зовсім інша справа – зміни активності Сонця, маса якого в 500 з гаком разів більше сумарної маси всіх планет і їх супутників. Природно, що диханню Сонця підпорядкована вся його система.
Зокрема, «ритм 1850», природа якого неясна, може бути пов’язаний з Сонцем або далеким космосом, і в цьому випадку зовсім не виключений вплив його на Сатурн. Інша справа – яке саме відображення знайде він в кільцях Сатурна?
У зовсім недалекому майбутньому головне завдання геології, як і деяких інших наук, складатиметься в управлінні місцем існування, а без передбачення прийдешніх геологічних подій це неможливо. Ось чому вивчення періодичності має таке важливе, я б сказав, стратегічне значення.
Автор: Ю. Малинковський.