Койот хоча і дикий, але вчений
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Фермери на заході США ненавидять койотів – цих американських вовків. Масовий відстріл, ловля капканами, цькування отрутою – все це застосовують уже давно. Однак, як кажуть, віз і нині там: койоти навчилися так чи інакше пристосовуватися до умов «тотальної війни», і їх поголів’я залишається в основному незмінним. Зате все частіше гинуть «ні в чому не винні» – собаки, домашня і дика птиця. Ось чому такий інтерес серед фермерів викликали доповіді екологів з коледжу Східного Вашингтона Карла Густавсона і Дана Келлі, з якими вони виступили на конференції Американського біологічного інституту в місті Корваллісі, що в штаті Орегон, що теж чимало страждає від набігів койота.
Перш за все, Густавсон і Келлі переконалися, що, якщо давати койоту хлористий літій дозами, що не перевищують шість грамів, здоров’ю його істотного збитку не буде, але після кожної такої годівлі його обов’язково вирве.
Потім мала бути справа, мабуть, складніша – знайти фермера, який погодиться, щоб подальші досліди з налагодження компромісу з хижаком проводилися у нього в господарстві. З деякими труднощами вдалося знайти одного такого «ліберала» в південній частині штату Вашингтон, і роботи були перенесені в польові умови.
Тут екологи почали розкидати цілі туші овець і шматки баранини, попередньо обробивши їх хлористим літієм. Скуштувавши один-два рази такої приманки і постраждавши від жорстокої блювоти, навіть самий тупий койот набував стійку відразу до свіжої баранини. Сидячи в засідці, зоологи з насолодою спостерігали і ретельно фіксували на кінострічку, як навіть в найсприятливіших для полювання умовах навчені гірким досвідом койоти насправді відверталися від овець і не те що не полювали, а явно прагнули уникати їх.
Ні койотам, ні навіть фермерам не обов’язково знати формулу, поширену нині серед науковців-екологів: «вироблення нової, прийнятної і для людини, і для виду, що мешкає в природних умовах, моделі поведінки». Важливий результат: на фермі, де проводилися досліди, кількість овець, зарізаних койотами, скоротилася більш ніж удвічі.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.