Уява в науці
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
«Уява важливіша за знання…» Це твердження Альберта Ейнштейна довго залишалося як виклик культу знань, який так міцно утвердився в умах. Але помітили? – міцнішає вітер змін… У житті уява зустрічає самі полярні оцінки. У кому ця риса яскраво виражена, хто, не криючись, привносить її в роботу, блищить нею при обговоренні «серйозних питань», за тим легко затверджується епітет «несерйозного чоловіка» і «фантазера». На іншому рівні усвідомлення та ж сама якість виглядає зовсім інакше.
«Дослід без фантазії або уява без перевірки дослідом може дати трохи», – говорив Резерфорд. «Для мене уява – це синонім здатності до відкриття…» – кредо поета Фредеріко Гарсіа Лорки. «Уявити, це означає – раптом побачити. Побачити добре, спритно, правдиво…» – солідаризується з ним співак Федір Шаляпін. Нільс Бор, за словами біографа, черпав свою силу «не в математичному аналізі, а в дивовижній потужності фантазії, що бачить фізичну реальність конкретно, образно і відкриває в ній нові, ніким не передбачені зв’язки». Ось як уява оцінюється на Олімпі мистецтва і науки.
Втім, ставлення до неї зараз змінюється і в ділових сферах. Так, виступаючи на черговій Національній конференції з проблем творчості, головний «кадровик» Америки, директор-розпорядник комісії з державної служби США основною ознакою творчої особистості назвав уяву.
Все, що оточує нас, від сірника до космічної ракети, народжене творчою думкою і освічене працею. Нині і капіталізму потрібні не творчі одинаки, як колись. Тепер рахунок йде на мільйони творців, а де взяти стільки?
Самі собою, у всякому разі, таланти в потрібних кількостях не виникають. Необхідно щось робити, щось міняти, а для цього треба знати складові творчості, звідки що береться, які умови сприяють формуванню творчої особистості, які ні. Без цього програш у змаганні забезпечений. Все вкрай утилітарно, в тому числі і посилена увага до феномену уяви.
Але, в той же час без розвиненої уяви немає не тільки, відкриття, а й широкого погляду на речі, немає активного сприйняття дійсності, немає гармонійно розвиненої особистості.
Види уяви
Є, однак, два види уяви: активна і пасивна. Перша звернена переважно на зовнішній світ і служить досягненню мети. Друга більше звернена всередину, часто-густо відірвана від безпосередніх завдань і, часом опиняючись наслідком надлому, веде людину в ілюзорний світ. Ось і виходить: тут справу треба робити, а людина мріє!
Навіть ліками можна отруїтися, а отрутою зцілити. Поспішно робити оцінки, яку уяву вважати «хорошою», а яку — «поганою». Не тільки тому, що обидва типи уяви переплетені в свідомості, як качок і основа в тканині. Вже де концентрат пасивних фантазій, так це в сновидіннях! Наука все ж перевірила, що буде з людиною, якщо дати їй виспатися, але позбавити її сновидінь (так званого «парадоксального сну»). Результат: «створюється враження, що позбавлення парадоксального сну, як і штучне придушення функції уяви, сприяє виникненню не тільки невротичних, але і психічних розладів». А скільки думок, образів приходило до художників; поетів, вчених в «мріях наяву», а то і уві сні.
Мозковий штурм та синектика
…Уявімо собі людей, які промовляють з відчуженим виглядом: «Димне вікно!» «Квадратна куля!» «Гарячий лід!» Божевільні? Та нітрохи не бувало! Йде звичайне заняття з синектики.
Кілька слів пояснення. Ще в п’ятдесятих роках минулого століття з причин, про які вже було сказано, потрібен був метод активізації творчої діяльності. І він виник під назвою «мозковий штурм». Суть методу проста: треба зібрати різних фахівців, поставити перед ними завдання, що не піддається звичайним зусиллям, і нехай вони висловлюють будь-які ідеї. Критикувати ідеї не можна, їх можна тільки підхоплювати, розвивати або пропонувати свої (оцінка, відбір — це все пізніше). Метод виправдав себе і став широко застосовуватися. А власне, що було зроблено? З уяви зняли гальма…
Новим кроком вперед стала синектика. Її основна відмінність в тому, що підбираються вже не випадкові, а постійні групи тренованих і навчених фахівців. Навчених насамперед уяві. А як? Та хоча б так: відразу для розвитку фантазії придумайте з десяток свідомо несумісних поєднань (до речі, це не так просто, як здається: «Гарячий лід», наприклад, нікуди не годиться — отриманий такий в лабораторії…)
Зауважимо, що уяву можна уявити як спосіб гнучкого і вільного моделювання ситуацій, вчинків, явищ, спогадів, образів — коротше, всіх елементів світу. Якщо так, доречно припустити, що еволюційно уява виникла як засіб пізнання сьогодення і передбачення майбутнього. Адже чим повніше моделювання можливих подій, тим менше елемент раптовості, швидше і краще реакція на ту чи іншу ситуацію, тим, при інших рівних умовах, вище шанс на успіх.
Ось що пише англійський дослідник К. Вільсон: «уява — це здатність схоплювати реальність факторів, які в даний час не впливають на наші органи чуття. Це сила проникати поза справжньою реальністю, як радар здатний проникати крізь хмари. Людина повільно розвиває психічну силу, аналогічну радару, щоб звільнити себе від обраної нею самою вузькості сприйняття».
А знання? Це само собою. Тут протиставлення одного іншому настільки ж безглуздо, як суперечка про те, що людині потрібніше — одяг або взуття.
Автор: Д. Біленкін.