Замерзнемо або зігріємося: яким буде клімат майбутнього?
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Це аж ніяк не пусте питання давно вже задають собі кліматологи всього світу. Справді, чи чекає людство нова льодовикова епоха або, навпаки, в наших помірних широтах заведуться жирафи? Кілька років спеціальна комісія експертів, створена Національною академією наук США, займалася проблемами світового клімату. І ось вона опублікувала свій детальний звіт.
Виявляється, нам зараз нарікати на холод ніяк не можна — наш час відрізняється найвищими середніми температурами за все останнє тисячоліття. Більш того, попереднє тисячоліття — найтепліше за останні десять тисяч років. І ще більше того – за останній мільйон років не було десятка тисяч років тепліше, ніж цей.
Але це – в минулому. А що ж буде надалі? Фахівці, хоча і з обережністю, але майже одноголосно пророкують похолодання. Втім, воно вже почалося: після 1940 року, коли температура в Північній півкулі досягла максимуму, вона почала досить швидко — якщо врахувати масштаби планети — падати. Щороку середня температура з тих пір знижувалася приблизно на 0,5 градуса. Як довго триватиме така тенденція, вчені сказати не сміють. Однак відомо, що приблизно раз на сто тисяч років температура падає градусів на вісім проти середнього рівня, і цього достатньо, щоб льодовики перейшли в наступ, захоплюючи землі помірних широт. Але ж то раз на сто тисяч років, а нинішньому потеплінню виповнилося всього десять тисяч років, і малоймовірно, що його дні вже так скоро полічені.
Втім, як вже говорилося, на думку багатьох вчених, людство зараз наближається до кінця теплого періоду. Хоча автори звіту не забувають, що температурна крива Землі, спрямована вона вгору або вниз, поцяткована дрібними піками і провалами. І чим дрібніше вони, тим важче їх передбачати. Нехай навіть коливання температури складе в середньому лише один градус і охопить всього десятирічний відрізок часу, проте небезпека виникає від несподіванки.
Звичайно, від одного градуса похолодання льодовиковий покрив не захопить цілий материк, але рибальству або сільському господарству окремої країни може бути завдано чималої шкоди. Так, наприклад, коли на початку XX століття в Англії почалося потепління, вегетаційний період у рослин зріс було на два-три тижні. Однак з сорокових років настало деяке похолодання, і до нинішнього часу воно майже повністю позбавило цієї пільги англійські поля і городи. Куди трагічніше були наслідки «малого льодовикового періоду» для стародавньої Ісландії: вимерзання призвело майже до повної загибелі цілої цивілізації. Звичайно, сьогодні людство куди сильніше в боротьбі з природою, але все ще ж не всесильне…
На жаль, і накопичена досі міць людська не завжди має розумну спрямованість. Якщо, займаючись віддаленим минулим, кліматологи беруть до уваги лише природні фактори, то, починаючи з XIX століття, доводиться враховувати і ті побічні наслідки, що несе з собою людська діяльність. А наслідки ці не завжди ясні і однозначні. Скажімо, люди спалюють щорічно мільярди тонн викопного пального, і в атмосферу виділяються «хмари» двоокису вуглецю.
З одного боку, вони не відпускають в космос накопичене на землі тепло і тим самим сприяють її розігріванню. Але з іншого боку, найдрібніші частинки, що містяться в цих же хмарах, забруднюють повітряний простір, роблять атмосферу менш прозорою для променів, що йдуть від Сонця, розсіюють їх і сприяють похолоданню. Так що головні слова в цьому розділі звіту американських кліматологів-це «якщо» і «б» якщо цей фактор буде зростати, як це відбувається нині, на чотири відсотки на рік, то до кінця поточного століття скупчення двоокису вуглецю могло б підвищити температуру землі на 0,5 градуса. Однак вплив зважених частинок все більше буде цьому перешкоджати, і неясно, який з цих елементів візьме гору». Багато вчених вважають, що до 2050 року тепло, що виникає в результаті промислової діяльності, досягне одного відсотка енергії, що надходить до нас від Сонця!
Посміюватися над синоптиками найпростіше, але не заважає подумати і про складність, багатогранність і суперечливість процесів, з якими їм доводиться мати справу. Зараз довгостроковим зазвичай вважається прогноз на майбутні 30 діб. Але навіть найдосконаліші методи прогнозу дозволяють передбачити температурні аномалії на місяць вперед з точністю, яка лише на одинадцять відсотків вище випадкового вгадування. Це – на місяць, що ж говорити про прогноз на століття і тисячоліття? І все-таки арсенал століття метеосупутників і комп’ютерів, радіоелектроніки і математичного моделювання робить кліматологію зовсім іншою наукою, ніж раніше, куди більш могутньою і точною.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.