І у клітини є скелет
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Клітина здригнулася, її сферична поверхня вигнулась, напружилася, вона стиснулася і ледь-ледь просунулася вперед. Її прикладу наслідували численні сусідки, що вистилають стінку кровоносної судини. І через деякий час між їх тілами утворилися просвіти, і посудина змогла віддати більшу кількість крові в тканину. Як показали дослідження, клітини змінили свою форму і відсунулися одна від одної під дією гістаміну – речовини, що виділяється при стресових ситуаціях і різного роду ушкодженнях.
Як тільки організм потрапляє у важкі умови, вважають фахівці, він відразу ж подає сигнал лиха з допомогою хімічних речовин, і клітини різних тканин поводяться відповідно ситуації. Наприклад, клітини кровоносних судин стискуються, і утворюються пори. Таким чином, до району, який зазнав лиха (запалення, травма), збільшується приплив крові.
Деякі клітини здатні навіть переповзати з одного місця на інше. І допомагає їм в цьому своєрідний скелет… Його роль відіграють клітинні буксири – центриолі, що розтягують під час поділу клітини на своєрідних канатах подвійний набір хромосом (кілька таких канатів нагадують веретено). Те, що центриолі – своєрідні буксири хромосом, відомо порівняно давно. Але дослідники вирішили детально вивчити як самі центриолі, так і процес буксування. Виявилося, що буксир – це трубка. Коли хромосоми прибувають до місця призначення і процес ділення закінчується, то веретено не зникає, а його канати, вважають фахівці, служать своєрідним скелетом клітини. Скелет-то і утримує форму оболонки – круглу, овальну і т. д.
Скелет, мабуть, допомагає клітині не тільки зберігати форму, а й пересуватися. Це відбувається в тих випадках, коли його частини ковзають одна відносно іншої. Коли ж клітина ділиться, її скелет виконує тільки одну роботу – буксує хромосоми. Дві операції – рух і буксування – він виконувати, очевидно, не в змозі. Мабуть, тому клітина, що ділиться завжди стоїть на місці…
Таким чином, переглядається саме уявлення про клітину і тканини. Клітина, за останніми даними, не тільки цеглинки, з яких складається наш організм, але і самостійна жива істота з великим ступенем свободи, один з членів великого колективу. І чим вище ступінь її свободи, тим мобільніше і стійкіше сама тканина. А чим менше ця свобода, тим гірше всьому організму. Наприклад, як показали дослідження, в хворих судинах клітини менш рухливі і мобільні, ніж в здорових. Це може викликати атеросклероз, гіпертонію та інші захворювання…
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.