Планктон та його наукове вивчення

Планктон – це велика група морських організмів найдрібніших розмірів і навіть невидимих оку. Ці істоти плавають по волі хвиль, вітрів і течій (в перекладі з грецького «планктос» – блукаючий, що дрейфує). Дослідження американських гідробіологів на чолі з доктором Уїльямом Хемнером з університету в Девісі дозволяють істотно поповнити наші уявлення про життя планктону.

Нещодавно експедиція під його керівництвом вивчала морські істоти біля узбережжя Північного і Південного Біміні, островів групи Багамського архіпелагу. Тут, не далі милі від берегів, простежується східна гілка Гольфстріму з чистими, не каламутними водами. Ця обставина особливо важлива при вивченні істот, що пасивно дрейфують у воді.

До сих пір вивчення планктону проводили за допомогою мереж, сачків, в основному з човнів. Це давало вибірковий результат. Ніжні студнеподібні організми непоправно травмувалися. Доктор Хемнер використовував для своїх робіт акваланги і спеціальні лампи-спалахи. Тепер можна було спостерігати планктон в його звичайних умовах життя.

Результати виявилися дивовижними, з’ясувалося, що до планктону можна віднести равликів. Вперше була виявлена нова форма планктонних равликів – королла спектабіліс. Її образ життя і харчування виявилися воістину унікальними. Королла, так само як й інший океанський равлик – гліба кордата, виділяє так багато слизу, що утворює навколо себе мережу-плівку. Вільно плаваючи в товщі вод, багатих органічними речовинами і найпростішими, королла збирає прилиплі до цієї плівки частинки їжі своїм хоботком.

Тепер зрозуміло, чому раніше не вдавалося дістати в мережі це чудо природи, – грубі снасті розривали найтоншу мембрану равликів. Але навіть і в воді не так-то просто розгледіти і, головне, сфотографувати цих істот. Довелося застосувати спосіб стробоскопічного ефекту. Про нього директор морської лабораторії Музею природної історії в Нью-Йорку, розташованої на Північному Біміні, Роберт Е. Метьюсон розповідає: «Прозорі тканини планктонних організмів не фіксуються навіть високочутливоюфотоплівкою. Але якщо застосувати лампу-спалах, частина світла буде заломлюватись тканинами і потрапить на лінзи камери. Коефіцієнт заломлення тканин планктону дещо відмінний від коефіцієнта рефракції морської води, і тому на фотоплівці ця різниця в освітленні дозволить зафіксувати прозору мембрану».

Вчені планують нові експедиції з використанням приладів нічного бачення. Електронна оптика обіцяє дивовижні відкриття у вивченні планктону.