Порятунок китів
Канадське містечко Порто-Баск, що на острові Ньюфаундленд, — глуха провінція. Події тут трапляються рідко. Тому не дивно, що всі жителі містечка від мала до велика стовпилися на набережній Порто-Баска. Видовище було незвичайне: на мілині прямо проти міста застрягли три кити. У Порто-Баск терміново були викликані фахівці з морських ссавців, які встановили, що це — блювали або сині кити, одні з найбільших серед Левіафанів. Довжина найменшого з трійки досягала двадцяти одного метра, а найбільшого — двадцяти чотирьох з половиною.
Гігантам явно доводилося зле — наполовину позбавлені води, перебуваючи в чужому їм повітряному середовищі, кити відчували себе знесиленими. Непомірна маса китів працювала проти них. До кінця доби один кит помер.
І все-таки люди змогли надати тваринам посильну допомогу. Неподалік Порто-Баска з’явився криголам. Зрозуміло, не тому, що цей клас човнів в даних непередбачених обставинах більше підходив, просто він виявився найближчим кораблем з достатньою водотоннажністю, адже на катері до кита і підходити-то страшно. Тварина, здавалося, зрозуміла, що люди бажають їй добра, і не чинила опір зусиллям команди, що підводила під нього талі і троси. Словом, не минуло й кількох годин, як велетень був “стягнутий” з мілини. Обернулися до іншого – виявилося, що в запалі метушні ніхто не помітив, як він самостійно зумів знятися з банки і пішов у відкрите море. А може бути, йому допомогли хвилі, підняті маневрами криголама.
Схожа історія сталася і в штаті Каліфорнія. Там біля острівця Сан-Ніколас на мілину сів кит. Правда, це був представник іншого, більш дрібного виду — круглоголовий кит глобіцефал макроринхус.
Цього разу справа ускладнювалася тим, що тихоокеанський велетень був хворий. Ветеринару знадобилося чимало мужності, щоб оглянути незвичайного пацієнта і встановити діагноз: пневмонія. Кит дозволив навіть взяти у себе кров на аналіз, терпляче чекаючи, поки йому нададуть медичну допомогу.
Незабаром, мабуть, відчувши себе краще і відчувши прилив сил, тварина зуміла знятися з мілини.
Хто знає, може бути, у нас на очах були написані нові сторінки в книзі дружби людини з тими, кого ми називаємо «нашими меншими братами»?
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.