Інтрони та екзони

Вже минуло кілька років з того часу, як дослідники одразу ж з кількох лабораторій повідомили здивованому генетичному світу: «Слухайте всі! Ген уривчастий, він зовсім інший, не такий, як ми уявляли його багато десятиліть: за значною частиною — екзоном слідує незначна, порожня смужка інтрона».

Поступово всі фахівці погодилися, що інтрони та екзони є, але ніхто з них ще не сказав, навіщо, вони не пояснили, до чого так ускладнювати і так складний генетичний апарат вищих організмів? Здавалося, інтрони повинні лише заважати роботі геному.

Зовсім недавно опубліковані експериментальні дані, що дозволяють реалістичніше уявити значення генетичної мозаїки.

Уявіть ген, що складається з трьох екзонів та двох інтронів. Виявилося, що процес зняття з нього РНК-копії йде приблизно так: спочатку вирізається перший інтрон. Виходить копія, що складається з трьох екзонів та другого інтрону. По ній виробляється особливий фермент, що вирізає з ДНК другий інтрон, що залишився. Фермент це робить, після чого конструюється модель гена, що складається із трьох екзонів.

Сенс операції, мабуть, має регуляторний характер. Процес виробництва кінцевого білка розтягується у часі. Проміжний фермент задає процесу певний ритм – стадійність, мабуть, для чогось необхідної клітини. Перша стадія – виробництво гена з першого та другого екзону, друга – виробництво білка, що вирізає третій інтрон, третя – виробництво гена з трьох екзонів. Але цей факт — поки що виняток із загального правила. І сенс екзонів поки що багато в чому залишається загадковим.