Відкриття шостого серцевого тону

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Лікар слухає серцеві тони та шуми, за ними судить про всю серцеву діяльність. Серцеві звуки можуть бути графічно зареєстровані відповідною апаратурою, що допомагає діагностувати серцево-судинні захворювання.

Але що ж собою являють серцеві тони та шуми? Простіше кажучи, періодичне биття серця сприймається як тони, а неперіодичне – як шуми. При прослуховуванні лікар отримує уявлення тільки про висоту, тембр або інтенсивність серцевих звуків. Візуальний образ биття – фонокардіограма – вже дає інформацію і про їхню амплітуду і частоту. І тут на допомогу приходить мова цифр. Кожен тон і шум має конкретні частоти. І в залежності від того, наскільки вони відхиляються від допустимих кордонів, судять про загальний функціональний стан серця і можливі серцево-судинні захворювання.

Фонокардіографія використовується у функціональній діагностиці серця ще з початку минулого століття. Але вона (як усяка наукова галузь) і тепер ще має нерозгадані таємниці, свої невирішені проблеми. Так, наприклад, фахівці все ще не можуть дійти одностайної думки щодо нормальної тривалості першого серцевого тону. Не кажучи вже про те, що поки що невідомо точно, скільки всього існує серцевих тонів.

У серцевій функціональній діагностиці загальновідомі чотири тони. Перший пов’язаний із початком скорочення серцевого шлуночка (систола), а другий – з початком розслаблення серцевого шлуночка (діастола). Найчастіше, особливо в дітей у період діастоли реєструються звукові коливання, точно відокремлені як третій і четвертий тони серця. У 1951 році французький кардіолог Кало описав і п’ятий серцевий тон, який чують теж у момент діастоли.

А потім у наукову скарбницю було внесено ще один невідомий раніше факт: серце має шостий тон. Відкрив це доктор Іван Іванов Мітєв із Болгарії.

Шостий тон реєструється і у здорових людей, і у хворих на міокардит або різні серцеві вади. Важлива особливість шостого серцевого тону, що вже став відомим під ім’ям «тон Мітєва», та, що він не вловлюється слухом, його коливання мають низьку частоту.

На нинішньому етапі досліджень все ще важко робити категоричні висновки щодо причин виникнення цього звукового феномену серцевої діяльності. Незалежно від цього, однак, вже встановлено, що реєстрація ясно виявленого шостого тону у дитини майже точно означає, що вона має якесь захворювання серця. Зараз досліджується динаміка шостого тону у хворих на вади серця, можливо, по ній вдасться судити про розвиток хвороби або оздоровчого процесу.

Не гадатимемо, яким виявиться «життєвий шлях» відкриття професора Мітєва. Можливо, вивчення шостого серцевого тону допоможе вирішити багаторічну суперечку про деякі особливості першого тону. Є підстави сподіватися, що з відкриттям шостого серцевого тону пов’язані перспективи подальших досліджень, які призведуть до з’ясування деяких інших теоретичних і практичних питань серцевої діагностики.