Перламутровий міст
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Вільній передачі генетичної інформації від людини до людини нерідко заважають національні, соціальні та культурні бар’єри, шлюби між представниками різних націй, народностей, класів та культур іноді зустрічають перешкоди. Але не скрізь. Ось, наприклад, що виявив дослідник з Папуа-Нової Гвінеї доктор Дж. Т. Нерс, який вивчав генетичні фактори у населення східної частини острова Нова Гвінея.
Серед племен, що населяють тутешні нагір’я, великою цінністю вважаються перламутрові мушлі, проте віддаленість від моря ускладнює надходження сюди такої «валюти». Традиція ж вимагає, щоб наречений перед весіллям подарував батькам нареченої певну кількість перламутрових мушель: володіння ними підвищує суспільний престиж.
Тому через джунглі та нагір’я східних районів Нової Гвінеї було прокладено «перламутровий міст». Люди, що живуть поблизу моря, племена раму розплачуються мушлями за наречених, яких вони дуже часто вибирають з племені генде, що населяє долини в глибині суші. Чоловіки генде зазвичай беруть дружин із племені арава куман, що займає схили гірських районів. І так далі, аж до самих нагір’їв. І щоразу в сплату за наречену йде кілька перламутрових мушель. Доктор Дж. Т. Нерс встановив, що з кожного «товару» рух односторонній: переміщення наречених знизу нагору, а «валюти» згори донизу практично немає зовсім.
Вартість нареченої в перламутровій “валюті” порівняно невелика, але кількість цієї “валюти”, що накопичилася у гірських племен, нині досить значна. У всіх жителів острова господарство натуральне, і купівлі-продажу предметів першої необхідності вони практично не знають, отже, гроші йдуть тільки за наречену. Звідси випливає, що такий обмін здійснюється вже тривалий час.
А генетика, таким чином, знаходить пояснення давно поміченого факту: кровноспоріднені шлюби у племен цієї частини Нової Гвінеї дуже рідкісні. Незважаючи на географічну роз’єднаність, великі лінгвістичні та культурні відмінності між племенами сходу Нової Гвінеї, їхній генетичний фонд виявляється досить багатим, і цим вони зобов’язані, виявляється, «перламутровому мосту».
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.