Штокверки з космосу
Мідно-порфірові родовища Актогай і Айдарли у Південному Казахстані є, за термінологією геологів, типові штокверки, тобто рудні тіла неправильної форми. Але за цією типовістю, як встановили вчені, багато загадок.
І те й інше родовище приурочено до кратерів діаметром три-чотири кілометри. Прожилки, тріщини, розриви орієнтовані не абияк, а спрямовані до центрів родовищ, що збігаються з центрами кратерів. Випадковість? А чому ж тоді зафіксовано кільцеву аномалію магнітного поля, яка малює структуру «битої тарілки» (цей термін у ходу у геофізиків)?
Може, це кратери стародавніх вулканів, звідки колись видавилися магматичні тіла, які, подібно до величезних штоків, прорвали гірські породи, від чого ті потріскалися, пролунали, утворивши кільцеві структури? Ні, пояснюють автори досліджень, штоки з магми не виявлені, відсутні й відповідні вулканічні породи. Отже, залишається одне пояснення кратерів: у цьому місці із Землею зустрівся великий метеорит, який розвалився на дві частини ще до падіння. Потужний вибух двох уламків і став причиною всіх геологічних аномалій у цьому місці.
Але тоді мають бути якісь залишки речовини метеориту? Їх вдалося виявити у піриті. Ними виявилися краплеподібні включення троїліту (мінералу групи сульфідів) та самородного заліза. Те й інше часто зустрічається у метеоритах. Найцікавіше, мабуть, що небесний троїліт, як вважають вчені, зіграв роль затравки у процесі відкладення руди (цей процес йшов у пізній кам’яновугільний період). Іншими словами, метеоритне бомбардування спровокувало або активізувало гідротермальний процес, що призвів до утворення рудного тіла.
Результати цих досліджень ще раз показали: геологічну історію Землі не можна розглядати ізольовано, поза зв’язком із космічними явищами. А суто практичний висновок тут такий: там, де є сліди падіння метеоритів, можуть бути рудні копалини.