Аспергілус флавус і таємниця прокляття фараонів
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Загадкова смерть дванадцяти осіб, які брали участь у відкриті та дослідженні гробниці польського короля Каземира IV Ягеллончика в Кракові, який правив з 1447 по 1492 рік, змусила згадати про прокляття Тутанхамона. Так назвали серію смертей, які спіткали вчених, які були присутні при відкриті в 1922 році гробниці цього фараона.
Краківський варіант «прокляття» спонукав вчених докладно вивчити обставини цієї драми. В результаті аналізу в саркофазі були відкриті не тільки невідомі бактерії, але й один особливо агресивний мікроб, який зазвичай зустрічається в болотистих місцевостях і спорудах, що прогнили від вологи.
До цього часу вчені не припускали, що цей мікроб, латинська назва якого Аспергілус флавус, може прожити сотні років під землею без доступу повітря та зберегти свої згубні якості.
Аспергілус флавус завжди атакує найслабший орган у людському тілі, і оскільки кожен помирає від різних причин – крововилив, інфаркт, рак, ніхто не пов’язує наслідків із загальною причиною. Коли робилися спроби розгадати «прокляття Тутанхамона», ще був невідомий механізм дії цього мікроба.
Зараз залишається без відповіді питання, чи потрапив Аспергілус флавус у гробницю Ягеллончика випадково, чи він був поміщений туди навмисне. Це — тема спеціального дослідження, яке, можливо, підтвердило б гіпотезу, що як у Стародавньому Єгипті, так і в епоху Ягеллончика, існував спеціальний метод захисту тлінних останків від майбутніх грабіжників, яких рано чи пізно спіткало б покарання. Деякі дослідження показують, що подібні методи використовувалися і під час поховання литовських вождів.