Комета Галлея – «гостя» з музею
“Гостею” в давнину називали комету Галлея. Названа ж вона була на честь Едмунда Галлея, друга Ньютона, який вперше, в 1704 році, довів, що орбіти різних «гостей», що згадувалися у середньовічних джерелах, належать до однієї і тієї ж комети. Галлей не дожив шістнадцяти років до чергової, передбачуваної ним появи комети, якій нащадки дали ім’я на честь цього мореплавця, інженера, астронома та математика.
Наука вважає, що астрономічні спостереження почалися приблизно III тисячолітті до нової ери. Наприклад, халдеї вже наприкінці II тисячоліття знали всі дванадцять сузір’їв Зодіаку, а доба у них починалася на заході сонця. Проте шумерські та вавилонські джерела містять більше астрологічних текстів, ніж астрономічних відомостей.
Сьогодні орбіту комети з достатньою точністю розраховують до 12 років до нової ери. Далі розрахувати не вдається, тому що орбіта її через різні обурення планет Сонячної системи не суворо періодична. На жаль, греки та римляни не залишили точних спостережень, незважаючи на те, що комета ця унікальна — єдина видима неозброєним оком.
Вчені довгий час не звертали уваги на клинописні вавилонські таблиці, що зберігаються у Британському музеї. Нині ці таблиці прочитані. Розшифровані тексти розповідають про спостереження комети у листопаді 164 та липні 87 року до нової ери. Навіщо потрібні усі ці дані?
Якщо підтвердиться повідомлення англійських вчених, воно послужить уточненню теорії руху комети. Відомо, що сам Галлей відкинув зауваження римського історика Діодора Сицилійського, який вважав, що халдеї вели точні записи появи комети, намагаючись передбачити її появу на небі. Він навіть нібито сказав, що це цікаво тільки астрологам. Напевно, Галлей був би дуже здивований, дізнавшись, наскільки цінними для сучасної науки виявилися записи цих астрологів для вивчення його ж власної комети.