Секрет німба
Ви знаєте, що таке німб? Так ще в стародавній Греції називали сяйво навколо голови. Скульптори античного світу іноді прикрашали німбом голови статуй. А пізніше він став неодмінною частиною іконописних зображень: святі угодники малювалися обов’язково з сяйвом навколо голови або навколо тіла. Звідки ж взяли скульптори і іконописці цей дивовижний образ – голову, оточену сяйвом? Насправді образ цей не тільки продиктований релігійними одкровеннями, але також зустрічається і в природі.
…Група альпіністів піднімалася на один з піків Тянь-Шаню. Несподівано, дуже швидко, як це буває в горах, над ними нависла темна хмара, загримів грім.
– Що з твоєю головою? – Закричав один з альпіністів. – Дивіться, у нього горить волосся!
Він показував на товариша, волосся якого світилося яскравим блакитним світлом.
– І в тебе теж!
– І в тебе!
Молоді хлопці з подивом дивилися один на одного: всі вони виглядали тепер точно так, як зображають святих. Їх голови були оточені яскравим німбом. Світилися не тільки люди, але і їх речі – фотоапарати, льодоруби, термоси. При цьому чувся шиплячий звук, немов кипів самовар.
Пройшла гроза і «чудеса» закінчилися. А їх пояснення було просте. Альпіністи зіткнулися з так званими «вогнями святого Ельма». Свою назву вони отримали ще в середні віки від церкви святого Ельма, на якій вони з’являлися. Такі «вогні» зазвичай з’являються на високих предметах – шпилях церков і веж, щоглах кораблів. А в горах вони можуть «висвітлити» і людей, як це сталося з альпіністами в Тянь-Шані. Природа цього явища добре відома. Ми зустрічаємося тут з розрядами атмосферної електрики.
В грозові дні в хмарах і на поверхні землі накопичується багато різнойменних електричних зарядів. У більшості випадків при цьому відбувається миттєвий грозовий розряд – блискавка. Але іноді можна побачити і тихі, «тліючі» розряди атмосферної електрики. З предметів і тіл, що піднімаються над земною поверхнею, заряди, що зібралися на них як би стогнуть в повітря: одна за одною, безперервним потоком вискакують маленькі електричні іскорки, подібні до тих, що отримують в школі за допомогою електрофорної машини. При цьому ми і бачимо як би світіння повітря.
З «тліючими» атмосферними розрядами люди зустрічалися з давніх пір. У стародавньому світі їх називали вогнями Кастора та Поллукса. Чи не вони подали думку про німб? Втім, ми знаємо в природі і інше, більш цікаве явище, яке також могло підказати цей образ. Йдеться про поодинокі випадки світіння шкіри людини, на зразок того, як світяться холодним світлом, без вогню, деякі комахи і бактерії. Таке світіння – його називають люмінісценцією – породжується не високою температурою, а будь-якою іншою формою енергії, зокрема, хімічною та променевою.
На початку 19-го століття в Тюрінгії жив селянин, шкіра якого помітно випромінювала світло. У 30-х роках минулого століття вчені обстежили жінку, яка світилася в Італії. Помічено, що таке світіння викликається хворобливими порушеннями в організмі людини. Відомий англійський натураліст Д. Прістлі в одній зі своїх книг розповідає про хворого, який страждав зобом. У нього світився піт. Коли цей чоловік сильно пітнів, то в темряві здавався охопленим полум’ям!
Природа цього рідкісного явища тепер намацана. Як відомо, живі організми, в тому числі і людина, можуть випромінювати ультрафіолетові промені. Їх називають мітогенетичними. Фізіолог Протті, досліджуючи незвичайну італійку, встановив, що її кров була дуже потужним джерелом таких променів.
Але ж вони невидимі, скажете ви, чому ж людина світиться? Справа в тому, що під впливом цих променів світяться інші речовини. Подібне перетворення – невидимого випромінювання у видиме нашими очима світло – добре відомо. Саме таке явище використовується, наприклад, в лампах «денного світла».
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.