Водорості в повітрі
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Що таке планктон, відомо вже давно. Водні організми, що населяють товщу води, – дрібні ракоподібні личинки донних тварин, найпростіші одноклітинні – здавна привертали увагу дослідників. Деякі вчені, як наприклад французький лікар Аллен Бомбар, навіть намагаються довести що планктон може бути використаний замість їжі. Важко сказати, наскільки правий Бомбар, але, у всякому разі, частка істини в його міркуванні, очевидно, є: під час своєї подорожі на човні через Атлантичний океан, він, як відомо, харчувався тільки планктоном. Бомбар неабияк схуд, але відчував себе непогано. Цікаво, що на думку про їстівність планктону Бомбара навели … кити. Адже вони харчуються планктоном споконвіку.
Але планктон існує не тільки в морях. Він зустрічається і в атмосфері! Так, так, ми не обмовилися! Найдрібніші бактерії, цвілеві гриби, пилок та насіння рослин, яєчка комах – все це в підвішеному стані знаходиться в повітрі і переноситься інший раз на величезні відстані разом з повітряними масами. У науці цей повітряний планктон називається аеропланктоном.
Деякі дослідники давно вже висловлювали припущення, що в аеропланктоні присутні і водорості. Але до недавнього часу виявити і виділити водорості з повітря не вдавалося. Перевірити дане припущення – таке завдання поставили собі працівники Інституту загальної і комунальної гігієни Академії медичних наук у Москві.
Отже, потрібно було «вловити» з повітря водорості. Як це зробити? Дослідники скористалися спеціальним приладом – скляним циліндром, з двома горизонтальними скляними пластинками. Пластинки ці усіяні безліччю дрібних отворів – крізь них проходить повітря, що вступає у взаємодію з особливою уловлюючою рідиною, сольовою сумішшю. У цій же сольовій суміші в подальшому і вирощувалися водорості.
Всього було взято п’ятнадцять проб повітря, в денний час. Після взяття проб уловлюючу суміш переносили в колби. Що ж показали досліди? Вони підтвердили, що до складу аеропланктона, безумовно, входять водорості. У взятих пізньою весною, влітку і ранньої осені пробах, водорості були виявлені майже у всіх випадках. Взимку вловити водорості виявилося важче. І не тільки тому, що при низькій температурі експерименти взагалі не вдавалися, так як замерзала уловлююча суміш. Просто взимку водоростей, так само як і бактерій і цвілевих грибів, виявилося порівняно небагато.
І це зрозуміло. Адже в зимовий період і грунт і водойми вкриті снігом і льодом. Але ось що цікаво. Водоростей існує безліч. При пробах ж у повітрі у всіх без винятку випадках були виявлені лише водорості, що відносяться до одного роду хлорела. Можливо, подальші досліди дозволять більш точно розібратися в цьому факті. Не виключено, що невеликі розміри хлорели полегшують їх підйом в повітря і дозволяють їм довше перебувати в підвішеному стані. Можливо і те, підкреслює автор статті кандидат медичних наук В. Влодавец, що хлорела більш стійка до висушування, коливання температур, вологості, дії ультрафіолетових променів.
Роботи з вивчення аеропланктона тривають. Треба думати, вони дадуть ще чимало цікавого.