Коли 30 кг важать менше
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Який спосіб перенесення вантажів вимагає мінімальної витрати фізичної сили? Щоб відповісти на це питання, індійські ергономісти С. Р. Датта і Н. Л. Раманатхан провели наступний експеримент.
Сім однаково сильних і рослих носіїв переносили на відстань одного кілометра по мішку з гранітною крихтою вагою 30 кг кожен. Мішки переносилися різними способами: на голові – для зручності перенесення вантаж насипався в кошик; на спині – мішок підтримувався руками за верхні кути; на плечах – вантаж ділився на два рівних по вазі мішка, які зв’язувалися мотузкою, а потім підвішувався на плече – один мішок спереду, а інший – ззаду; в рюкзаку: на дерев’яному коромислі: так званим непальським способом – мішок знаходився на спині і підтримувався лямкою, що охоплює лоб, і, нарешті, на руках.
На фініші у кожного носія знімалася кардіограма, а спеціальний прилад фіксував витрачену енергію.
На свій подив, ергономісти виявили, що кращими способами є ті, до яких, як правило, вдаються дуже рідко. Так, наприклад, в Індії найчастіше переносили вантажі на голові або коромислі, але як показав досвід, ці способи в порівнянні з іншими вимагають на 30 відсотків більше фізичних зусиль. Найлегшим і практичним виявився спосіб перенесення на плечах, тобто коли вантаж розділений на дві упаковки, а найважчим – переносити вантаж на руках.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.