Кінь – вірний супутник людини
Зміст:
Серед усіх тварин, що мешкають на нашій планеті, мабуть, саме коні найсильніше вплинули на нашу історію, та й на розвиток цивілізації в цілому. Приручення коня людиною було одною із знакових історичних подій. З тих пір коні увійшли в наше життя і на протязі багатьох століть вони були вірними супутниками людини, будучи і засобами пересування (в ті часи, коли людський геній ще не винайшов перший автомобіль) і тягловою силою і помічниками в сільгосп роботах і грізною військовою силою (протягом століть саме кіннота була самою боєздатною частиною армії). Про коней, цих благородних тварин, наша сьогоднішня стаття.
Опис, будова, характеристика
Згідно зоологічної класифікації коні є ссавцями, належать до загону непарнокопитних, сімейства конячих. Самці коней звуться жеребцями, а самки кобилами.
Кінь – граціозна тварина, що виділяється своєю стрункістю, він має відмінно розвинену мускулатуру та міцну конституцію. Тулуб коня округлої форми, ноги довгі і стрункі. Голова коня, яка розташовується на витонченій і м’язистій шиї, велика та витягнута. А от, що цікаво, незважаючи на великі розміри кінської голови, мозок у конячки порівняно маленький. Але, незважаючи на цей момент, коні поряд з дельфінами, слонами, мавпами, собаками та кішками, є найрозумнішими тваринами нашої планети, володіючи високим інтелектом, вони чудово піддаються дресируванню та навчанню.
Голову коня прикрашають великі і загострені вуха, а на морді розташовується пара великих та виразних очей. Всі коні володіють відмінним зором, слухом та нюхом.
Тіло коня вкрите волосяним покривом, довжина і колір якого залежить від виду і породи коня. Також колір та інтенсивність забарвлення коня може змінюватися з віком.
Тривалість життя
Скільки живуть коні? Середня тривалість життя коней залежить від їх виду та способу життя, так звичайні коні зазвичай живуть 25-30 років, коні, які беруть участь у спортивних змаганнях та важких роботах – до 20 років, а ось маленькі поні здатні доживати до 37-39 років.
Місцепроживання
Де живе кінь? Скрізь, де тільки є людина, так як і по цей день, коні задіяні в сільському господарстві. Але так було, зрозуміло, не завжди, спочатку в диких умовах коні мешкали лише в степових зонах Євразії. В Африці ж мешкали (та й мешкають) близькі родичі коней – зебри, а ось в обох Америках та Австралії коней не було від слова зовсім. Яким же величезним було здивування корінних жителів Америки, названих Колумбом помилково індіанцями, коли ті вперше побачили привезених європейцями коней.
З часом завезені в Америку європейськими колоністами коні активно поширилися по американському континенту, а пізніше вони потрапили і в Австралію.
Харчування
Чим харчується кінь? Кінь – травоїдна тварина, з цієї причини основним джерелом їх харчування є свіжа трава, злаки та коренеплоди. Зазвичай дикі коні в літній період активно набирають вагу, так як постійно перебуваючи на лузі мають вдосталь їжі. У зимовий період вони навпаки худнуть, так як їх харчування стає біднішим.
Що ж стосується домашніх коней, то їх влітку також виводять на луг і годують травою, так як в ній містяться необхідні і корисні для коней поживні елементи. Взимку ж коня можна годувати сіном, вівсом, кукурудзою, яблуками, морквою, буряком, картоплею. Важливо щоб в кормі коня була достатня кількість поживних речовин, інакше кінь почне худнути, а його зовнішній вигляд погіршиться.
Вороги
У дикій природі одвічними ворогами коней є різні великі хижаки: вовки, ведмеді, тигри, тощо.
Види
Всі коні поділяються зоологами на кілька умовних підвидів, серед яких можна виділити дикого коня, домашнього коня, коня Пржевальського, дикого осла, домашнього осла і т. д. Хоча з приводу цієї класифікації до сир пір ведуться суперечки вчених мужів. У будь-якому випадку всі ці коні здатні схрещуватися один з одним і давати потомство.
Породи
У світі існує величезна кількість різноманітних порід коней, багато з них були штучно створені людиною. За призначенням і загальною конституцією коні поділяються на:
- верхові,
- упряжні,
- в’ючні,
- рисисті,
- скакові.
За зонально-кліматичною ознакою на:
- лісові,
- гірські,
- степові.
За походженням на:
- культурні,
- перехідні,
- аборигенні (місцеві).
За методом розведення на:
- заводські,
- табунні,
- культурно-табунні.
Серед найбільш цікавих кінських порід можна відзначити:
1. Красуню Пасо Фіно, ця порода була виведена іспанськими переселенцями в XVI столітті. Кінь цієї породи став символом краси та грації.
2. Кінь породи Пінто відрізняється своєю дружелюбністю і поступливістю. Також характерною рисою цієї породи є блакитні очі коня.
3. А ось кінь якутської породи відрізняється величезною витривалістю. Ця риса особливо була важлива в тамтешніх суворих умовах.
4. Норвезький фьордський кінь є однією з найстаріших кінських порід, яка зберегла свої чистопородні якості.
Масті
Залежно від кольору коня розрізняють різні кінські масті, наведемо назви найбільш популярних:
- Вороний кінь – це кінь, повністю чорного кольору.
- Буланий кінь має тіло пісочного відтінку, чорні ноги, гриву і хвіст. Також буланий кінь виділяється своїми красивими коричневими очима.
- Який колір має гнідий кінь? Класичний гнідий кінь має чорні кінцівки і темно-руде тіло. Є кілька підвидів гнідого коня.
- А ось коні солової масті мають біле забарвлення. Кінь білий, солововий зустрічається рідко, а тому має велику цінність. Неспроста в давнину на білих скакунах їздили важливі особи: королі і королеви, князі та інша знать.
Розмноження
Статевої зрілості коні досягають на другий рік життя. Шлюбний період у них називається «полювання». В цей час кобила, готова до спаровування підпускає до себе жеребця. Втім, в сучасних фермерських господарствах зачаття відбувається і за допомогою штучного запліднення. Подібний метод позбавляє конезаводчиків та фермерів від клопоту пов’язаних з транспортуванням жеребців і підбором підходящої пари для своїх кінських «дам».
Вагітність у коня триває 11 місяців. За раз зазвичай народжується один малюк, в рідкісних випадках може народитися двійня. Малюк народжується незграбним, він погано тримається на ногах, але вже через кілька годин він міцніє і стає цілком собі жвавим жеребцем, здатним слідувати за матір’ю. Протягом 5-6 місяців він буде перебувати на грудному вигодовуванні. Потім почне швидко дорослішати і незабаром стане дорослим статевозрілим конем.
Догляд
Утримання коней в домашніх умовах дуже відповідальне заняття, адже їм необхідно забезпечити регулярне харчування, вигул, подбати про благоустрій конюшні. В цілому правильний догляд за конем – запорука його довгого та повноцінного життя.
Існують такі основні правила щодо догляду та утримання коней:
- Годувати коня необхідно 3-4 рази на день. Якщо при вільному випасі він сам знайде собі їжу, то при знаходженні в конюшні господар повинен подбати про забезпечення її сіном або травою. Також в харчовому раціоні для коня обов’язково повинні бути присутніми вітамінно-мінеральні добавки. А ось різко міняти харчовий раціон коня не рекомендується, у нього ніжна травна система.
- Крім їжі потрібно подбати і про питво. Так в розпорядженні коня завжди повинна бути питна вода кімнатної температури.
- У жарку пору року необхідно регулярно чистити і купати коня (бажано робити це щодня). У холодну пору буде досить просто почистити коня скребком. Особливо ретельно потрібно доглядати за хвостом і гривою.
- Конюшня, де живе кінь, повинна регулярно провітрюватися, а взимку ще й опалюватися. І, звісно, її необхідно щодня чистити.
- Коня необхідно регулярно вигулювати, так як тривале перебування в тісній конюшні може негативно позначитися на його опорно-руховому апараті.
Цікаві факти
- Коні роблять благотворний вплив на здоров’я людей, особливо на їх емоційний фон. Існує цілий напрямок – іпотерапія, лікування кіньми.
- Коні одні з небагатьох тварин, що володіють кольоровим зором. Правда коні не розрізняють синього та червоного кольорів.
- Коні мають відмінну пам’ять, зокрема вони можуть довго пам’ятати, як заподіяні образи, так і радісні спогади.
- У коней відмінно розвинений музичний слух. Коні навіть можуть посилювати гучність почутих звуків.
- Хоча коні зазвичай живуть в середньому до 30 років, серед них зустрічаються і виключення з правил, справжні коні-довгожителі. Таким був кінь на прізвисько Біллі, який жив у господарстві такого собі Едварда Робінзона у Вулстоні (Англія), цей кінь прожив 62 роки (!), вдвічі більше середньої тривалості життя для коней.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.