Обміління морів та Сонце
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Вісімдесят років тому, коли намічалося будівництво волзьких гідростанцій, багато говорилося про можливе обміління Каспійського моря: зрошення Заволжя й випаровування води з поверхні штучних водосховищ повинно було значно зменшити стік волзької води в море. І саме в цей час Каспій почав міліти. Цілком очевидно, що ще не збудовані гідростанції не мали до цього ніякого відношення.
Падіння рівня моря триває і зараз, притому значно швидше, ніж очікувалося. Обміління Каспію результат коливань клімату, який позначився не лише на Каспії і Волзі. У ці ж роки у ряді районів земної кулі почастішали посухи. Ці грандіозні явища пов’язані, перш за все, із змінами загальної циркуляції атмосфери, тобто з особливостями переміщення величезних повітряних мас із заходу на схід і з півдня на північ, або навпаки.
Якщо місцеві вітри викликаються добовою різницею між температурою океанів і материків, то переміщення повітряних мас над всією земною кулею вже пов’язані з сезонними відмінностями їх температури, а крім того, з перепадами температури між тропічними і полярними районами. Однак чи тільки в них причина змін клімату на величезних просторах земної кулі, що викликали обміління Каспію, потепління та зменшення льодовитості в полярних морях, пом’якшення зим в Європі, катастрофічне обміління Аральського моря та інші явища?
В останні роки встановлено, що коливання клімату знаходяться в тісному зв’язку з коливаннями сонячної активності, які мають 11-річний і 80-90-річний (віковий) цикли. Здавалося б, що зміни, наступаючі у всіх районах земної кулі у зв’язку із зміною сонячної активності, повинні відбуватися одночасно і носити однаковий характер: потепління або обміління озер і річок і т. п. Однак в останні десятиліття спостерігаються якраз зворотні явища: навіть на території однієї країни в одних її частинах стає тепліше або сухіше, у той час як в інших настає похолодання.
Це пояснюється тим, що зміна сонячної активності викликає, перш за все, зміну характеру руху величезних повітряних мас. З посиленням сонячної активності особливо значно зростає мерідіональна циркуляція: через одні райони теплі і вологі маси повітря спрямовуються до полюсів, а через інші райони холодні і сухі маси повітря рухаються в напрямку екватора. При цьому шляхи переміщення одних і інших мас повітря взимку і влітку змінюються.
Паралельно з цим зменшиться інтенсивність меридіональної циркуляції і зросте інтенсивність переміщення повітряних мас із заходу на схід. І, як наслідок цього, збільшиться кількість води в річках, (що призводить часом до катастрофічних затоплень населених пунктів, згадайте хоча б не давну повінь у Празі) похолоднішає в полярних районах і збільшиться там льодовитість.
Автор: А. Л. Кац.