Легковажні патенти
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
У ряді країн патентне законодавство досить ліберальне, щоб зафіксувати в якості винаходу будь-який абсурд, аби заявка була заповнена по належній формі і відповідне мито сплачено. І ось результат.
18 листопада 1879 року в Патентне бюро США з’явився чоловік з блискучими очима: «Я врятував людство від загибелі під час пожежі у висотній будівлі …» Висотним тоді, природно, вважався восьмиповерховий будинок, але і з восьмого поверху стрибати, та ще під час пожежі, – задоволення маленьке.
Позбавлення прийшло під назвою: «Портативний протипожежний засіб містера С., за допомогою якого можна викинутися з вікна з будь-якої висоти і без будь-яких ушкоджень приземлитися».
Як видно на малюнку, це помісь капелюха з парасолькою плюс м’які черевики. Більш ніж за сто років, що минули з моменту реєстрації патенту, його не затребувала жодна людина. Цікаво, а чи намагався його випробувати на ділі сам винахідник?
Як позбутися від лиха іншого роду, але теж вкрай неприємного – від головного болю? Жіночі капелюхи дуже важкі і тісні, – стверджував в 1912 році якийсь винахідник. Капелюх – причина мігрені. Звідси і вихід – капелюх повинен бути над головою, а не на ній. Тоді і повітря зможе вільно овівати верхівку і кровообіг не буде порушений. Опори для капелюха водружаються на плечі носія, і … справа в капелюсі.
У заявці міститься додаткова приманка: «Перевагою винаходу є те, що він дозволяє добре демонструвати зачіску, головні прикраси і високу якість волосся».
І знову до дам апелює той, хто заповнив патентну заявку 19 травня 1896 року. Ямочки! Ямочки на щоках – ось що вам необхідно! З’єднання коловороту зі штанген-циркулем допоможе придбати необхідний шарм. А якщо у вас є ямочка, розташована не там, де треба, цей же прилад дозволить позбутися від неї. Інший «апарат краси» найбільше нагадує щось з арсеналу інквізиції. Всього п’ятдесят років тому він був зареєстрований як пристосування для додання верхній губі форми, властивій роту Купідона. Трошки терпіння, і ви станете чарівні, самим своїм виглядом прославляючи патентодержателя містера К.
Але досить дбати про зовнішність. Є ж у людини й інші потреби. Скажімо, вона хоче поїсти. А в ресторані – ось несподіванка! – страйк офіціантів. Рухомий кільцеподібний стіл на сто п’ятдесят персон вирішить всі проблеми. Полички, на яких розкладені всі страви, проходять перед клієнтом зі швидкістю 5-7 метрів за хвилину. Винахідник вважав за потрібне відзначити: «Всі клієнти мають повне право вільно вибору страв і рівність положення».
Ідея з’явилася в 1866 році, вік електрики тоді ще не настав, і гастрономічна карусель приводилася в рух парою.
А ось втіха для джентльмена: крісло-качалка, оснащена повітродувкою. Під сидінням заховані хутра; гойдайтеся енергійніше, і вони пошлють потік повітря по трубці вгору. Якщо завгодно, трубці можна надати форму змії, але замість отруйного дихання вас буде овівати прохолодний зефір.
На жаль, невдячні сучасники і забудькуваті нащадки ось вже сто двадцять п’ятий рік поспіль не звертають уваги на крісло-повітродувку. Так само як і на винахідника, який, з’явившись 11 квітня 1882 року в Патентне бюро США, отримав свідоцтво на ось такий безвідмовний «будильниковий пристрій». У заздалегідь встановлений момент на голову сплячому падають висячі на громіздкій рамі деревинки. Для більш тих, в кого більш слабкі нерви передбачений варіант – падають не деревинки, а пробки. Просто, але мило.
Ні, все-таки легше жити з деякими невирішеними проблемами, ніж з надмірно натхненними спробами їх вирішити.
Автор: Б. Сілкін.