Цікаві наукові факти про сон
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Американський психолог Патриція Харфільт вважає, що самонавіюванням людина може сама створювати «сценарії» своїх сновидінь. Так само, як ми прокидаємося в потрібну годину без будильника, ми можемо навіяти собі, що саме нам сниться. Таким чином, Харфільт отримала цікавіший комплект із снів на замовлення і тепер навчає своїй методиці 400 студентів з факультету психології Каліфорнійського університету. Професор Харфільт переконана, що засвоєння її «сновидінської технології» дасть можливість людям заряджатися порцією гарного настрою та покращить їхню працездатність.
«Фільм» людського сну може бути кольоровим або чорно-білим. Це залежить від індивідуальних особливостей нервової системи, душевного стану, і навіть вражень, отриманих вдень. У тих, хто страждає на депресію, сни в основному чорні, сірі або світлі. Гарний настрій породжує строкаті сновидіння у теплих, яскравих кольорах. В одному експерименті групу пацієнтів попросили весь день ходити у червоних окулярах. Внаслідок їх сновидіння «забарвилися» в червоний колір.
У літературі зустрічається опис випадків так званого летаргічного сну, коли людина лежить ніби мертва і ніхто не в змозі розбудити її днями і навіть місяцями. Цей сон – один із проявів істерії і пояснюється підсвідомою втечею від важких і нерозв’язних ситуацій. Найдивніше, що ця форма сну, яка на вигляд виглядає близькою до смерті, за своїми електроенцефалографічними характеристиками дуже нагадує стан мозку під час неспання.
Іммануїл Кант вважав, що багато сплять люди із низьким інтелектом. Літературний приклад цього — Санчо Панса, який страждав на цю слабкість. Однак у правила Канта є свої винятки, оскільки відомо, що багато високоінтелектуальних людей сплять не так вже й мало, а розумово відсталі «блукають ночами і лякають поважних перехожих».
Одне дослідження показує, що, перед тим як заснути, діти дошкільного віку роблять у ліжку 36 рухів, студенти – 13, жінки середнього віку – 13, чоловіки – 15. 60 відсотків сновидінь супроводжується звуками, і лише 5 відсотків снів – нюхові та смакові, 35 відсотків – поєднують слухові, зорові, нюхові та термічні відчуття.
Іноді, щоб заснути, вдаються по допомогу алкоголю. Справді, п’яний засинає, як труп. Але вранці почувається розбитим і невиспаним. Це тому, що алкоголь виключає парадоксальну фазу сну, що супроводжується сновидіннями, що дуже шкідливо для організму.
Спостереження показують, що ті, хто має гарну пам’ять, частіше бачать сни. Досліджували студентів, які активно вивчають іноземну мову. Виявилося, що в тих, хто швидше і правильніше запам’ятовує іноземні слова, стадія парадоксального сну значно подовжена на відміну від студентів зі слабкою пам’яттю. Очевидно, швидкий сон бере активну участь у процесі навчання та запам’ятовування.
Відомий французький спелеолог Мішель Сіфр провів 205 діб у печері на глибині 30 метрів під землею, абсолютно відірваний від світу. Мета експерименту — вивчити, як повна відсутність зовнішніх сигналів впливає на біологічні ритми людини. Цей та інші експерименти з ізольованими в лабораторних умовах людьми показали, що коли немає світла, годинника, радіо, телефону і так далі, сигналом для засинання служить максимальне зниження температури тіла, а для пробудження — її підвищення. Виявилося також, що у більшості людей, які страждають на хронічне безсоння, цей температурний ритм порушений.