Крик немовляти і наука

Крик немовляти – один з перших в житті людини способів спілкування з середовищем. Мало зрозумілий стороннім, він багато про що говорить матері. Але і мати може помилитися. Про що кричить дитина – чи то вона голодна, чи то нездорова? А може бути, вона кричить «просто так»? Дитячим криком вчені зацікавилися майже двісті років тому.

Ще в 1832 році англієць В. Гардінер записав «мелодію» крику нотними знаками і запропонував першу класифікацію криків. В 1906 році, досліджуючи крик за допомогою недавно винайденого фонографа, вчені вперше встановили зв’язок між криком і здоров’ям дитини. Сталося це випадково: у одного з малюків було захворювання дихальних шляхів, і його крик виявився на октаву вище, ніж у інших.

Зараз дитячий крик вивчають в США, Фінляндії, Швеції, використовуючи при цьому звукоспектрографи, чутливі мікрофони, магнітофони, комп’ютери. За звукоспектрограммою вченим вдається не тільки відрізняти крики голоду від криків занепокоєння, але і в багатьох випадках раніше лікарів визначати аномалії мозкової діяльності і кровообігу немовлят, порушення обміну речовин і інфекційні захворювання.

Науку давно займає й інше питання: як рано у дитини розвивається слух, чи чує вона перед появою на світ? В одній американській клініці до самого вуха дитини, що знаходиться ще в утробі матері, підводили мініатюрний динамік. Від магнітофона на динамік подавалися звуки. Спеціальні датчики, укріплені на черепі ембріона, вловлювали біоструми мозку, які записував і обробляв комп’ютер. Поки що реакцію на звук – зміну біострумів мозку – вдалося виявити лише у одного з шести обстежених ембріонів. Втім, відсутність її у інших не вказувало на їх ненормальність – всі діти народилися здоровими.

Експерименти по встановленню акустичного зв’язку з немовлятами до і після пологів ще тільки починаються. Але хто знає, може бути, в кінці кінців, вдасться не тільки дізнатися, про що кричать діти, а й що вони чують, і тоді передати їм, щоб вони не турбувалися даремно, а кричали тільки «по справі».