Лікування голодом
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
… Ще напередодні все було в порядку, а сьогодні болить голова, підскочила температура, слабкість така, що руку і ту важко підняти. Стурбовані родичі в таких випадках зазвичай запитують: «Може бути, з’їж що-небудь?» А коли хворий відмовляється, починають його вмовляти, посилаючись на те, що без їжі можна зовсім ослабнути. Але хворий їсти не хоче. Більш того: нерідко одна тільки думка про їжу буває йому противна. Так хто ж правий? Ті, хто, турбуючись про здоров’я захворілого, наполегливо рекомендують йому їсти, або сам хворий, який, керуючись одним лише самопочуттям, відмовляється від їжі?
Категорично відповісти на це питання не можна. Занадто складними бувають особливості перебігу хвороби у тої чи іншої людини, і тому підхід тут має бути суто індивідуальним. Але той факт, що хворі, як правило, втрачають апетит, не може не привернути уваги. А може бути, є якийсь прихований фізіологічний сенс в цій відмові від їжі? Може бути, так і краще захворілому організму, і він, так би мовити, не розмірковуючи, в силу якихось особливих почувань сам вирішує, що краще утриматися від їжі на час хвороби.
Згадаймо, як кішка або собака, захворівши, перестають їсти, йдуть з дому і починають гризти якусь травичку. Вони ж при цьому не заглядають у ветеринарний довідник, а діють інстинктивно і в результаті виліковують себе. То чи не є втрата апетиту у людини особливою захисною реакцією організму на хворобу?
Це питання вже давно привернуло увагу лікарів. Ще в далекій давнині медики призначали своїм пацієнтам голодні і напівголодні дієти і отримували непогані результати. Батькові медицини, знаменитому давньогрецькому лікарю Гіппократу, який жив за кілька століть до нашої ери, належить, зокрема, наступний афоризм: «Якщо тіло не очищене, то чим більше будеш його живити, тим більше будеш йому шкодити».
Уявлення про те, що організм, позбавлений харчування, звільняється від чогось непотрібного, шкідливого, вже дуже давно утвердилося в умах людей. Мабуть, це зіграло безсумнівну роль у виникненні релігійних постів.
Голодування може бути різним: абсолютним, тобто таким, коли людина і не їсть і не п’є; повним, коли вона тільки п’є; неповним, при якому їдять і п’ють, але менше, ніж годиться, і, нарешті, частковим, тобто таким, коли в їжі, рясній і цілком доброякісній на вид, не вистачає тих чи інших складових частин, наприклад, деяких вітамінів, солей, мікроелементів.
Дослідним шляхом встановлено, що граничний термін повного голодування, який може витримати людина, що знаходиться в спеціальних умовах, становить приблизно 65-30 днів. Так що коли ми де-небудь читаємо або чуємо, що людина померла від голоду, то це треба розуміти не зовсім буквально. Причиною смерті в таких випадках, як правило, буває якась інфекційна хвороба, що вразила людину, знесилену від довгого недоїдання, або почуття страху, яке іноді охоплює, коли знаєш, що пиття і їжі немає.
У тих же випадках, де немає небезпеки приєднання інфекції і торжествує сила духу, люди можуть триматися без їжі досить довго.
Але повернемося до медичної сторони питання. Численні спостереження за хворими, за тим, як змінюється їх апетит в процесі захворювання, привели лікарів до думки, що в ряді випадків велику користь може надати не лише обмеження в їжі, яке досягається тією чи іншою дієтою, а й повне голодування. Стало ясним, що «очищення» організму, яке при цьому настає, – це тільки лише образний вислів. Бо уявляти, що голодуюча людина подібна погашеній грубці, яка в силу цього стала доступною для очистки від шлаку, золи, і кіптяви, невірно.
Під час голодування відбуваються дуже складні біохімічні і біофізичні зміни. Вивчення цих процесів, пізнання їх внутрішньої сутності дозволили зробити висновок, що втрата апетиту під час хвороби (як правило) – корисний інстинктивний акт. А раз це так, то й вирішено було використовувати голод як лікувальний засіб. Лікарі міркували: коли людина захворює, ми даємо йому різні ліки, які змінюють перебіг обміну речовин в організмі таким чином, що допомагають йому справитися з хворобою. Чи не можна домогтися подібної перебудови в обміні речовин, не вводячи ліків, а іншим шляхом – позбавивши людини тих продуктів, які вона завжди звикла отримувати? Адже з їжею, крім поживних речовин, в організм вводяться ще й різні шлаки. Така спроба змінювати у хворому тілі за допомогою голоду хід обмінних процесів, переводячи їх з патологічного шляху на нормальний, вдалася і в ряді випадків приносить безсумнівні успіхи.
Лікування повним голодом було розпочато спочатку в терапевтичних стаціонарах, де такий метод дає непогані результати при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, серцево-судинних змінах, ожирінні, подагрі. Вдаються до нього і в психіатричних клініках, де поштовхом до такого виду лікування послужили спостереження за тими хворими, які вперто відмовлялися від їжі, причому було зазначено, що при цьому їх психічний стан через деякий час поліпшувався. Найбільший інтерес в цьому плані представили хворі іпохондричною формою шизофренії.
Таким чином, тривале голодування призводить до корінної перебудови обміну речовин, такої перебудови, яка нормалізує раніше ненормальний хід процесів в організмі. Крім того, воно виключає з активної діяльності, цілий ряд систем, дає можливість відпочити не тільки їм самим, але також й головному мозку. Адже не треба забувати, що в звичайних умовах мозок безперервно отримує численні сигнали від всіх органів нашого тіла. Коли такі сигнали перестають в нього вступати зсередини, від непрацюючих органів, він теж відпочиває.
Наведемо такий приклад: перш ніж лягти спати, ми вимикаємо газ, радіо, телевізор, комп’ютер і тушимо світло. Цим самим, говорячи мовою фізіології, припиняємо доступ в мозок всім тим зовнішнім сигналам, які шлють в нього предмети нашого побуту. Тільки тоді можна спокійно заснути і отримати бажаний відпочинок.
Однак будь-який засіб, корисний в руках лікаря, стає небезпечним, коли до нього вдаються недостатньо обізнані люди. Тому глибоко помиляються ті, хто для того, щоб зменшити вагу, починають самі лікуватися голодом, який може дати загострення прихованим хворобам (таким, наприклад, як туберкульоз), а також викликати багато інших неприємних ускладнень. Крім того, лікування голодом не укладається лише у простому позбавленні їжі. Лікарі, вдаючись до цього методу, використовують цілий ряд таких допоміжних засобів, які доступні тільки людям, що володіють спеціальними медичними знаннями. У клініках до голодування приступають не відразу: необхідно знати, як заздалегідь підготувати організм до цього періоду, скільки можна пити тому чи іншому хворому, що пити і коли.
Необхідно також стежити за змінами крові, лужно-кислотною рівновагою і багатьма іншими функціями організму. А як припинити голодування? Це дуже відповідальний момент. Тут треба бути вкрай обережним, бо якщо навантажити шлунок, що відпочив понад міру, можна отримати такі ускладнення, які зведуть нанівець все досягнуте. Крім того, треба знати, як побудувати режим харчування в період, коли апетит стає прямо вовчим. Так що лікування голодом можуть проводити лише лікарі, причому, як правило, в умовах лікарні.
А ось розумно ставитися до свого щоденного харчування повинні всі без винятку. Кожна людина заради збереження здоров’я зобов’язана стежити за тим, що, коли і скільки вона їсть. А то ж нерідко доводиться бачити, як одні люди їдять в основному на ходу, часто всухом’ятку, кваплячись, майже не пережовуючи. А інші, навпаки, роблять з їжі культ, і коли їм тільки-тільки за тридцять, стають володарями такого животика, через який псується самопочуття (адже серце несе при цьому зайве навантаження, а в судинах відкладається холестерин), відсутнє відчуття легкості, підтягнутості (яка вже тут легкість, коли висять зайві кілограми!), і вже, звичайно, про красиву фігуру такі люди можуть тільки мріяти.
Тому не треба забувати про таке хороше правило: вставати з-за столу треба злегка голодним, а не тоді, коли з’являється важкість в області шлунка і навіть дихати важко.
Відомий американський письменник Елтон Сінклер – великий прихильник обмеженої дієти. Він весь час пропагував її і написав навіть велику статтю «Лікування постом», в якій зі спеціальних позицій розбираються всі сторони такого харчування. В ній, зокрема, є такі слова: «Я впевнений, що головним джерелом захворювань цивілізованої людини служить неправильне харчування і зараження всього організму харчовими отрутами різного ступеня». Те, що дієта, що виключає до того ж алкогольні напої та тютюн, корисна, Елтон Сінклер довів на власному досвіді: він дожив до 90 років!
Хорошим критерієм, що показує, наскільки правильно та чи інша людина дотримується співвідношення між їжею, що з’їдається та витратою енергії, служить простий і зручний показник – вага тіла. Існує багато спеціальних таблиць, за допомогою яких обчислюють нормальну вагу. Але, не вдаючись у деталі, можна взяти за основу такий розрахунок: у людей середньо високих, а таких більшість, вага повинна дорівнювати їх росту в сантиметрах мінус сто. Наприклад, якщо зріст 175 сантиметрів, то вага повинна бути 75 кілограмів – це буде норма. І, тим не менш, є дані, які дозволяють вченим рекомендувати наступне: треба харчуватися так, щоб після 40 років вага була трохи, на 1-2 кілограми, менше, ніж це належить за нормою. Тоді й самопочуття буде краще і продовжиться термін життя.
Підіб’ємо підсумки: голод корисний і має цілющу дію при багатьох захворюваннях. Але проводити це лікування повинен тільки лікар. Тим же, хто хоче допомогти сам собі, можна порадити лише зменшити загальну кількість їжі, що з’їдається за день, і, зокрема, обмежити число борошняних, круп’яних продуктів та солодощів. Треба також привчити себе не пити багато. Літр-півтора рідини за день, включаючи сюди супи, чай, компот, фрукти з овочами, цілком достатньо для хорошого самопочуття.
І на закінчення скажемо ще про один метод, що дозволяє скинути вагу. Йдеться про так звані розвантажувальні днях. Є чимало меню, яких треба дотримуватися протягом однієї доби, щоб дати організму відпочинок і зменшити вагу на один-півтора кілограма. Ось деякі з них: при яблучному меню за день можна з’їсти тільки 1,5 кілограма яблук, розділивши цю кількість на 5-6 порцій. При молочному – випити 5-6 склянок кип’яченого молока, по склянці через кожні дві години. Овочеве меню включає 1,5 кілограма різних овочів в сирому вигляді, приготованих у вигляді салату, але без солі. І хоча всі ці та подібні їм меню на перший погляд не можуть принести ніякої шкоди, перед тим як приступити до розвантажувальних днів, а їх можна проводити лише раз на тиждень, краще все ж проконсультуватися з лікарем!
Автор: А. В. Алексєєв.