Очищувальна лімфа

Еволюція так визначила, що харчування клітинам доставляє одна система – кровоносна, а відходи життєдіяльності видаляють дві – кровоносна та лімфатична. Клітина може деякий час голодувати чи жити на напівголодному пайку, але вона швидко гине у отруєній атмосфері власних відходів.

А як поводиться лімфатична система, коли організм потрапляє в так званий термінальний стан — стан між життям та смертю?

Людину, збиту автомашиною, доставлено до лікарні. На тілі сліди кількох забитих місць. Ран немає. Свідомість ясна, але вона явно недооцінює тяжкість свого стану (все обійшлося, навіщо привезли?). Схвильований. На півслові раптом повільно осідає на кушетку. Різко падає кров’яний тиск. Пульс майже не промацується. Розвинувся тяжкий кардіогенний (серцевий) шок.

Що відбувається у цей час в організмі хворого? Тканини життєво важливих органів задихаються від нестачі кисню і відходів обміну, що накопичуються. Лейкоцити та еритроцити крові злипаються. У крові з’являються краплі неокисленого жиру, у мікросудинах утворюються пробки, що посилює і так важкий стан. З доставкою кисню стає дуже погано. Лімфатичні капіляри збирають отруєну продуктами розпаду лімфу, а та, потрапляючи через грудну протоку у вену, у свою чергу, отруює кров. Токсини разом з кров’ю розносяться по всіх органах та тканинах, і без того гинуть від нестачі кисню та поживних речовин.

Як уберегти організм від лавини отруєння, що наростає? Може, перехопити лімфу прямо тут, у грудній лімфатичній протоці, не дати їй потрапити у вену і отруїти кров?

Спробували знайти в лімфатичній системі приховані резерви і мобілізувати їх на боротьбу з отруєннями клітин, хоч би якими причинами ці отруєння не викликалися.

Насамперед, потрібно було остаточно переконатися, що лімфа дійсно очищає тканини від отрут, що виділяються хворими клітинами. Наслідували численні досліди. Дійсно, крапля лімфи, взята з організму хворої тварини і додана в краплю болотної води, миттєво вбивала інфузорій, що живуть у ній. Але, можливо, так реагують лише найпростіші істоти? Перевірили на мишах, попередньо позбавивши їх організм здатності чинити опір отруйним речовинам. Лімфа, взята у собаки, яка перебуває у тяжкому шоці, виявилася смертоносною і для мишей. І чим сильнішим був шок у собаки, тим швидше гинули миші. А контрольні, також позбавлені захисного механізму, але отримали лімфу від здорового собаки, продовжували жити як ні в чому не бувало. Значення лімфи як рознощика токсинів і неприваблива її роль отруїнні крові хворого організму, що опинився в термінальному стані, була доведена.

Тепер повернемося до людини, яка гине після автомобільної катастрофи. Лікарям вдалося призупинити розвиток шоку. Серце постраждалого хоч і з перебоями, але працює, проте тиск крові залишається катастрофічно низьким. Дається взнаки самоотруєння організму продуктами порушеного обміну речовин. Поживні та лікувальні розчини, що вводяться через крапельницю в кров хворого, не допомагають, йому все гірше.

Лікарі вирішують: дренувати грудну протоку. Тепер отруєна лімфа виводитиметься з організму. Але лімфи випливає дедалі менше. Ось уже рідкісні краплі відраховують хвилини життя.

Для розробки нових принципів лікування по-новому підійшли до деяких аспектів сучасної теорії лімфоутворення, вивчили дію сотень препаратів, щоб забрати кілька ефективних та нешкідливих.

Дренована грудна протока. Тонким струмком виділяється з нього токсична лімфа. У вену вводять живильний розчин і, головне, один із розроблених препаратів. І ось уже не тонкий струмок, а струмінь лімфи тече в півтора, два, п’ять, десять разів швидше. Токсичність її також зростає. Це означає, що лімфа все інтенсивніше вимиває з тканин отруйні продукти, йде очищення організму.