Про що гуде м’яз

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Рух може замінити по своїй дії майже будь-які ліки, але всі лікувальні засоби світу не можуть замінити дії рухів. Тіссо, французький лікар XVIII століття.

Якщо ви не вірите, що ваші м’язи гудуть, виконайте наступне. Підійдіть до стінки, встаньте до неї обличчям. Засукавши до плеча рукав, зіпріться долонями об стіну, але так, щоб кисть виявилася вище голови. Тепер, не напружуючи руки, прикладіть вухо до біцепсів. Начебто нічого не чути. Але варто як слід натиснути рукою на стіну, як ви почуєте переривчастий гул.

Напружені м’язи гудуть неспроста. Розібратися в причинах цього явища дуже важливо, так як вже зараз лікарі говорять про брак м’язової діяльності у сучасної людини.

Проти законів фізики?

Пригадується забавна сценка німого кіно: двірник поливає з шланга газон, в цей час пустун-хлопчисько наступає ногою на гумовий рукав — струмінь відразу ж вичерпується. Двірник в подиві заглядає в отвір наконечника. Пустун відпускає шланг, і вода б’є в обличчя невдалому герою…

Фізіолога, який займається вивченням роботи м’язів, така сценка, можливо, навела б на сумні роздуми. Вона нагадала йому про його власну роботу — адже у напруженому м’язі відбувається приблизно те ж саме, що у фільмі, а зворотний ефект… Чому? Вчені висловлюють суперечливі думки.

Скелетні м’язи людини становлять приблизно половину її маси тіла. Завдяки їм ми здійснюємо самі різноманітні рухи: двірник возиться зі шлангом, хлопчисько перетискає його ногою, потім тікає… Кожен рух тіла викликається скороченням тих чи інших груп м’язів, які переміщують, за законом важеля, кістки скелета. Наказ на скорочення надходить з центральної нервової системи у вигляді імпульсів, що йдуть по нервових волокнах до груп м’язових волокон — міонів. Вони скорочуються, м’яз коротшає і напружується.

Як веде себе в даному випадку напружений м’яз? Цілком очевидно, що він повинен пережимати гнучкі стінки артеріальних судин, що постачають його кров’ю. Справа в тому, що тиск крові в судинах — 120 мм ртутного стовпа, а м’яз часто-густо розвиває тиск близько 300 мм. Але що дивно, жодного перетиску не відбувається. Мало того — чим сильніше м’яз тисне на судини, тим більше в нього надходить кров. У спокійному стані через наші м’язи щохвилини проходить по 1-1,5 літра крові, при легкій роботі вже 4-5 літрів, при напруженій — 10-12, а при максимальних напруженнях — до 20-25 літрів!

Уявляєте, як би здивувався навіть не знаючий законів гідравліки хлопчина, якщо б він, пережав гумову трубу, побачив набагато більш сильний струмінь, вирвався зі шланга.

Зрозуміло, дивним такий парадокс кровопостачання здавався і вченим. Одні пояснювали його тим, що в судинах м’язів виділяється молочна кислота — вона, мовляв, розширює судини. Інші стверджували, що це відбувається від нестачі кисню. Були висунуті й інші гіпотези. Але жодна з них не давала вичерпного пояснення дивному фізичному явищу.

М’яз подає голос

В лабораторію кровообігу прийшов спортсмен-гімнаст. Він чудово володів своїми м’язами, міг досить точно збільшувати і зменшувати їх напругу в заданих межах. Вчені уважно прислухалися до голосу його м’язів. Робили це, звичайно, не тим примітивним способом, який ми вам порекомендували в самому початку. На озброєнні у дослідників було багато чутливих приладів: починаючи від спеціальних мікрофонів з потужними підсилювачами і закінчуючи голчастими вібродатчиками, трохи схожими на звукознімачі, з допомогою яких колись слухали грамплатівки. Датчики дозволяли почути в загальному хорі м’язових волокон голос одного соліста — міона.

Крім звукових коливань вивчалися і електричні коливання — замірялися біоструми, що виникають у м’язах. А щоб прослухати голос м’яза без всякого «супроводу», не спотвореним коливаннями шкіри, на тваринах провели серію дослідів.

Ці дослідження дозволили вченим висунути гіпотезу: поведінка стінок артерій у м’язах аніскільки не суперечить фізичним законам — артерії пережимаються м’язовими волокнами точно так само, як шланг ногою хлопчика з фільму. Але стискуються артеріальні судини не всі відразу, а окремими ділянками і вроздріб. Ось чому в м’язі відбувається вібрація. Ось чому напружений м’яз «гуде».

Чим сильніше напружився м’яз, тим більше розмах коливань стінок судин, тим енергійніше пульсує кров в артеріях, тим рясніше забезпечуються поживними речовинами м’язові тканини

Вібрація – благо

Вчені переконалися, що вібрують напружені м’язи, посилено проганяючи кров, допомагають серцевому м’язу впоратися з підвищеним навантаженням. Вони діють як додаткові «периферійні» серця. З’ясувалася цікава особливість: биття цих «сердець» не припиняється відразу ж після розслаблення м’язів. М’язові волокна коливаються ще деякий час, подібно струні рояля, по якій вдарив молоточок. Ось, виявляється, як корисна для нас напруга м’язів: навіть якщо вона зникне, вібрація артерій буде ще тривати, поліпшуючи роботу серця і кровоносних судин.

Тепер більш зрозумілим виявляється і благотворна дія на серце вібраційного масажу, при якому м’язи поплескують, «рубають» ребрами долонь — тобто знову-таки змушують коливатися стінки артеріальних судин.

Але результати досліджень в лабораторії кровопостачання важливі не тільки як зайвий доказ загальновідомої істини: робіть вранці зарядку, вдень — гімнастику, займайтеся спортом. Є ще чимало професій, які в силу своєї специфіки не дозволяють людині вчасно розім’ятися. Скажімо, машиніст поїзда, водій автобуса в далекому рейсі, оператор, керуючий безперервним виробничим процесом, і, звичайно, космонавт в своєму кріслі — всі ці люди гостро потребують посилення припливу крові до м’язів. Як його досягти, якщо не можна відразу встати і зробити присідання? Очевидно, з допомогою розроблених методів вібраційного масажу. Вібрація буде затухати досить довго.

А спортсмени? Для них масаж — найперша справа. Можна собі уявити, що в майбутньому з’являться механічні масажисти-вібратори — на зразок теперішніх прасок. У прасок є ручки-регулятори з покажчиком: «шерсть», «віскоза» і т. д. А у вібратора-масажиста, напевно, градуювання буде інше — «біцепс», «плечовий м’яз» і т. д.

Автор: Е. Сорокін.