Психологічна допомога при онкології: коли вона необхідна

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Психологічна допомога онкологічним хворим – важлива складова лікування. Рак – це діагноз, якого боїться будь-яка людина. Люди, які з ним зіткнулися, сприймають свій стан по-різному. Для когось це безвихідь, для когось-заклик до дії. Так чи інакше, більшості пацієнтів і їх родичів потрібна консультація психолога.

Зазначимо, що надати фахову психологічну допомогу при онкології можуть фахівці проекту «Бути поруч», на їх сайті перейшовши за посиланням можна знайти всю вичерпну інформацію.

Внутрішня картина хвороби і психологічний стан

Один і той же діагноз різні люди сприймають по-різному. Те, як людина бачить свою хворобу називається внутрішньою картиною хвороби. Тобто, це суб’єктивне ставлення пацієнта до захворювання. Необхідність роботи психолога багато в чому залежить від типу ставлення пацієнта до хвороби.

Всього виділяють три види відносин до хвороби:

Нормонозогнозичний – коли пацієнт тверезо оцінює ситуацію, не перебільшуючи і не применшуючи симптоми. До цього виду відноситься гармонійний тип ставлення до хвороби

Гіпернозогнозичний – Пацієнт “йде” в хворобу, перебільшуючи вираженість симптомів, налаштований песимістично щодо результату захворювання. До цього виду відносяться такі типи ставлення до хвороби, як: іпохондричний, неврастенічний, апатичний, меланхолійний, дисфоричний, сенситивний, паранойяльний, тривожний.

Гіпонозогнозичний – пацієнт применшує симптоми, що виникають або зовсім заперечує у себе наявність захворювання. До цього виду відноситься ергопатичний і анозогнозичний тип ставлення до хвороби.

При гармонійному типі ставлення до хвороби допомога психолога не потрібна. Пацієнт правильно оцінює ситуацію, зважує ризики, адекватно ставиться до лікування. У всіх інших випадках потрібна консультація психолога.

Всі перераховані види внутрішньої картини хвороби є умовною нормою. Але вони можуть привести до розвитку психічних розладів у онкохворих.

Коли необхідна допомога?

Психологічна підтримка необхідна більшості онкологічних хворих. Рідко зустрічаються люди, які можуть стійко прийняти діагноз і тверезо оцінити подальший план дій. Найчастіше зустрічаються два інших варіанти: пацієнт або заперечує у себе захворювання, або йде в хворобу. І той, і інший варіант несприятливо позначаються на лікуванні такого хворого.

Заперечення може бути двох типів:

Ергопатичне – хворий йде від хвороби в роботу, відмовляється від обстежень, намагається взяти на себе якомога більше професійних обов’язків;

Анозогнозичне – пацієнт абсолютно заперечує наявність у нього онкологічного захворювання, а всі наявні симптоми приписує збігом випадкових обставин, такі пацієнти відмовляються від діагностики та лікування, звертаються до лікаря занадто пізно.

Існують й інші крайні варіанти ставлення пацієнтів до свого захворювання. Наприклад, тривожні пацієнти бояться почути діагноз, вони відтягують похід до лікаря, потім бояться починати лікування через страх перед побічними ефектами. Захворювання прогресує через постійне пролонгування діагностики та лікування.

Зустрічаються меланхолійні пацієнти, які не вірять в успішний результат лікування. Як правило, ці люди відмовляються від терапії, оскільки не вірять в її ефективність навіть тоді, коли є всі шанси на одужання. Ще один тип пацієнтів з якими складно працювати – егоцентричний. Такі хворі ставлять себе понад усе, вони постійно вимагають уваги рідних і медперсоналу, заздрять здоровим. Такі пацієнти вимучують родичів своїми капризами і часто відмовляються від необхідних процедур

У всіх перерахованих випадках і пацієнтам, і їх родичам необхідна допомога психолога. В іншому випадку, може розвинутися ряд психічних розладів, що ускладнюють лікування основного захворювання.

Використана література та корисні посилання

1. S. O. Dalton, L. Mellemkjaer u. a.: Depression and cancer risk: a register-based study of patients hospitalized with affective disorders, Denmark, 1969-1993. In: American journal of epidemiology. Band 155, Nummer 12, Juni 2002, S. 1088–1095, ISSN 0002-9262. PMID 12048222.
2. I. R. Schapiro, L. F. Nielsen u. a.: Psychic vulnerability and the associated risk for cancer. In: Cancer. Band 94, Nummer 12, Juni 2002, S. 3299–3306, ISSN 0008-543X. doi:10.1002/cncr.10601. PMID 12115364
3. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ПСИХООНКОЛОГІЇ. М. В. Маркова, О. В. Піонтковська, І. Р. Кужель.