Чотирнадцятий супутник Юпітера
В 1975 Ч. Коуел, якому належить честь відкриття тринадцятого супутника Юпітера, виявив у цієї планети ще один місяць. Своє відкриття Коуел зробив на 122-сантиметровому телескопі системи Шмідта обсерваторії Маунт Паломар.
Новий супутник Юпітера 21-ї зіркової величини, тобто в 10 разів слабший за тринадцятий супутник, який насилу помітний у найсильніші телескопи. Таким чином, «новачок» — найслабший супутник із усіх відомих у Сонячній системі. Судячи з кутової відстані супутника від Юпітера, він перебуває щонайменше 10,8 млн. км від планети. Окрім Коуела чотирнадцятий супутник вдалося сфотографувати й астрономам обсерваторії Кітт Пік.
Донедавна супутники Юпітера найчастіше позначалися порядковим номером згідно з послідовністю їх відкриття. Лише чотири найяскравіші галілеєві супутники мали офіційні назви. П’ятому супутнику Юпітера ім’я Амальтея дав К. Фламмаріон, але його не було затверджено. І ось Міжнародний астрономічний союз вирішив присвоїти імена іншим супутникам планети. Супутники з шостого по тринадцятий були названі іменами Гімалія, Елара, Пасіфе, Синопе, Лізістея, Кармі, Ананке та Леда. У латинському написанні цих імен остання буква «а» означає, що супутник має прямий рух навколо планети, а буква «е» — зворотний.
У виборі назв Міжнародна астрономічна спілка керувалася переважно пропозиціями німецького філолога І. Блунка. Ім’я тринадцятому супутнику (Леда) дав першовідкривач Ч. Коуел.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.