Циклони на планеті бур
Марсіанські пилові бурі, що охоплюють всю планету, відомі давно. Спостереження, проведені з 1976 року на поверхні Марса двома автоматичними станціями «Вікінг», показали, що крім глобальних бур на Марсі є циклони та антициклони.
Цілі серії таких повітряних вихорів регулярно проходять над Великою Північною рівниною (на північ від 50° північної широти) восени, припиняються взимку і знову з’являються з настанням весни. Влітку смуга циклонів зміщується ближче до північного полюса, слідуючи за полярним атмосферним фронтом – великим кордоном, який відділяє холодні повітряні маси над полярною областю від оточуючого їх з півдня більш теплого повітря.
На фото – марсіанський циклон діаметром 500 кілометрів. Знімок його вельми нагадує фотографії земних циклонів, зроблені з супутників.
Дослідники вважають найбільш ймовірним, що хмари в марсіанських циклонах складаються з водяної пари, кількість яких в атмосфері Марса влітку збільшується через випаровування полярної шапки. Про водний склад хмар говорить і температура в області циклону, визначена інфрачервоними датчиками орбітального відсіку «Вікінга-1». Вона набагато вище, ніж потрібно, наприклад, для конденсації вуглекислого газу – основного компонента марсіанської атмосфери.
На знімку видно, що повітряні маси в циклоні рухаються проти годинникової стрілки. Це нагадує звичайну картину вітрів навколо циклонічних областей низького тиску на Землі. Швидкість вітру в крайових частинах сфотографованого марсіанського циклону досягала 20 метрів в секунду, а хмари в марсіанському циклоні розташовані на висоті 6-7 кілометрів.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.