Дивовижні зірки-двійники

Вже давно астрономів цікавить незвичайна поведінка досить яскравої (у наші дні близько 7-ї зіркової величини) зірки південного неба у сузір’ї Кіля. Її спостерігав ще 1677 року Едмунд Галлей як зірку 4-ї величини. Є свідчення, що зірка Кіля була на дві величини яскравішою у 1729—1752 роках. Потім її блиск знову ослаб і на самому початку XIX століття становив чотири зіркові величини. У 1827 році зірка швидко досягла 1-ї величини і, нарешті, після деякого ослаблення спалахнула в 1843 році до 1-ї величини, тобто була тоді другою за яскравістю зіркою (після Сіріуса) всього неба. На рубежі XIX і XX століть блиск Кіля зменшився до 7,8 зіркової величини. У XX столітті спостерігалися коливання блиску в основному між 6-ою та 7-ою зірковими величинами.

Перша спектрограма зірки Кіля була отримана у 1892 році. Зірка мала спектр поглинання, притаманний надгігантам спектрального класу F5, і натомість якого спостерігалися лише яскраві лінії водню. В 1895 році вид спектру радикально змінився – з’явилися численні яскраві лінії, а спектр в цілому став характерним для зірок з великою розрідженою оболонкою. Подальші спектральні спостереження не показали будь-яких істотних змін спектра до наших днів.

Зірка Кіля оточена туманністю, добре видимою в інфрачервоних променях. На хвилі 10 мк її розмір становить 6 кутових секунд. Є підстави вважати, що ця туманність була викинута зіркою під час спалаху 1843 року. У максимумі блиску абсолютна величина зірки Кіля була -14. Багато дослідників вважають, що ми спостерігаємо унікальне явище — вибух Наднової в нашій Галактиці, щоправда, Наднової незвичайної, дуже повільної. На думку відомого американського астрофізика Дж. Грінстейна, ця гіпотеза підтверджується подібністю фотометричної поведінки зірки Кіля і незвичайної Наднової 1961е в галактиці NGC 1058. Чи самотня зірка Кіля в нашій Галактиці?

Раніше ніхто не звертав уваги на рядову слабку зірку 14-ї величини. Однак завдяки розвитку техніки інфрачервоних спостережень у наші дні цю зірку «помітили» – вона виявилася однією з найяскравіших в інфрачервоних променях, її блиск на довжині хвилі 20 мк дорівнює 6-й величині. У цьому діапазоні перевершує зірку по блиску лише знайома нам зірка Кіля. «Помічена» зірка була включена в «Каталог інфрачервоних об’єктів» (скорочено каталог називається IRC) під номером IRG + 10420.

Розподіл енергії в спектрі IRC + 10420 (надгігант F8 – GO) дивно нагадує зірку Кіля, а спектр в цілому дуже схожий на спектр цієї зірки в 1892 році, через 49 років після спалаху. На жаль, ми ніколи не дізнаємося, яким був спектр у зірки Кіля до спалаху.

Американські астрономи Р. Хамфрейс, Д. Стрекер, Т. Мардок і Ф. Toy, які детально вивчили зірку IRC + 10420 і встановили її подібність із зіркою Кіля, вважають її потенційною Надновою в нашій Галактиці. Астрономи не виявили, однак, у IRC + 10420 змін спектру і блиску. Чи спалахнула ця зірка давно чи завтра ми станемо свідками такого рідкісного явища в Галактиці?

Автор: М. С. Фролов, кандидат фізико-математичних наук.