Ельгігітгин – місячне земне озеро
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Кілометрова кам’яна брила наближалася до нашої планети. Через секунду яскравий сніп світла блиснув в атмосфері, багатокілометровий стовп попелу і диму піднявся до неба, і найсильніша ударна хвиля знищила все живе на відстані десятків кілометрів. Випалена тундра спорожніла. Коли дим розсіявся і попіл опустився на землю, стало видно глибокий кратер. Від його країв розходилися в різні боки тріщини, наповнені лавою. Пройшло багато років, чорне пористе скло на берегах кратера поросло мохом, а величезна воронка поступово заповнилася прозорою водою. Матеріали, що свідчать про цю катастрофу, привезла експедиція Інституту геохімії та аналітичної хімії, яка повернулася з озера Ельгігітгин, що в Магаданській області.
Кратер Нетаючого озера має близько сімнадцяти кілометрів в діаметрі (він нагадує місячні кратери), і оточений досить великим валом викидів. Береги в багатьох місцях складені з чорного пористого скла, що дуже нагадує скло місячного грунту – реголіт. Таке скло, вважають фахівці, могло народитися лише при дуже сильному метеоритному ударі, коли виникали колосальні тиски і температури. Є і ще один доказ метеоритного походження озера. На його берегах знайдений мінерал коесит, часто зустрічається в пробах грунту з метеоритних кратерів.
Кратери, подібні Ельгігітгину, на думку фахівців, мали важливе значення в історії планет і могли зіграти свою роль в утворенні родовищ і навіть при народженні первинної атмосфери. У гігантських воронках найбільш інтенсивно утворювалися родовища корисних копалин. Земна кора в місці удару розтріскувалася, і магма часто заповнювала чашу. Наприклад, в кратері Саббері в Канаді виявлено велике родовище міді і нікелю. Не виключено також, що частина корисних копалин прибула разом з метеоритом з космосу.
Особливо часто земна кора, за підрахунками співробітників лабораторії порівняльної планетології піддавалася метеоритним ударам близько чотирьох мільярдів років тому. У місці ударів від колосальних температур частина кори випаровувалася. Так на планеті з’явилися перші газоподібні сполуки, з яких потім могла скластися атмосфера Землі…
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.