І все-таки Меркурій обертається
Іноді астрономи дозволяють собі стріляти з гармат по горобцях. Нещодавно вони направили новий гігантський радіотелескоп обсерваторії Аресібо в Пуерто-Ріко не на далеку галактику, а на одного з наших сусідів – Меркурій. Найближча до Сонця планета не випромінює радіохвиль, і астрономам довелося самим обстріляти її радіосигналами. Радіотелескоп зіграв на цей раз роль радіолокатора. Постріли були зроблені не дарма.
Прийняте радіоехо показало, що одна з думок, прийнятих в науці, невірна. Ґрунтуючись на даних оптичної астрономії, вчені вважали, що Меркурій завжди звернений до Сонця однією і тією ж стороною – так само, як Місяць до Землі. Але радіолокація показала, що період обертання Меркурія навколо своєї осі дорівнює 59 земним добам. Тим часом період обертання його навколо Сонця становить 88 діб. Отже, планета, хоч і повільно, але повертається до Сонця усіма своїми боками.
Нові дані, разом з раніше відомими дивацтвами найменшої з великих планет, лягли в основу цікавої гіпотези, сформульованої астрофізиками Томасом Голдом, Ральфом Даїсом та Гордоном Петрігенелом з Корнельського університету (США).
Коли виникла сонячна система, найближчою до Сонця планетою була Венера. Навколо неї обертався місяць ще більший, ніж Місяць земний. Але в результаті якихось катастрофічних подій (може бути, це було вторгнення в сонячну систему незвичайної масивної комети), супутник Венери зійшов з орбіти і став обертатися безпосередньо навколо Сонця. Відбулася ця подія «зовсім недавно» – лише якихось 400 мільйонів років тому.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.