Ізотопи вуглецю в міжзоряному середовищі
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
По лініях поглинання міжзоряних молекул C13Н+ та С12Н+ у спектрах зірок можна судити про вміст ізотопів С13 та С12 у міжзоряному середовищі. Довжина хвилі кванта, що випромінюється молекулою (або атомом), хоч і слабко, але залежить від її маси. Довжини хвиль ліній СН+, відповідних різним ізотопам вуглецю, різняться лише з десяті частки ангстрема.
Цю незначну різницю вдалося вловити співробітникам Годдардівського інституту космічних досліджень В. Бортолоту та П. Таддеушу після ретельного аналізу 25 спектрограм, отриманих на 3-метровому телескопі Лікської обсерваторії.
Виявилося, що відношення міжзоряної великої кількості ізотопів С12 та С13, пропорційне інтенсивності ліній поглинання С12Н+ і С13Н+, приблизно дорівнює 8:1. (Оскільки лінія С13Н+ дуже слабка, то це відношення насправді лежить між 137:1 і 67:1.)
Ставлення достатку ізотопів С12 і С13 Землі становить 89:1. Очевидно, зірки, багаті на вуглець, роблять незначний внесок у вміст цього елемента в міжзоряному середовищі, адже в таких зірках відношення великої кількості С12 до С13 не перевищує 4:1.
Рівність співвідношень між ізотопами вуглецю на Землі та в міжзоряному середовищі вказує на високу стабільність складу міжзоряного середовища, принаймні за весь час існування Землі, який зараз оцінюється приблизно в 5 млрд. років.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.