Кільця Сатурна

Зрозуміло, кільця є і у інших планет нашої сонячної системи, але тільки у Сатурна вони, можна сказати, стали свого роду «візитною карткою» цієї планети. Завдяки яскравості і красі, саме Сатурн єдина планета, яка зображується з кільцями, хоча насправді, вони є і у Юпітера, Нептуна, Урана, правда не такі яскраві і помітні як у Сатурна.

Історія відкриття

Першими кільця Сатурна побачив в далекому 1610 році великий астроном Галілео Галілей, який винайшов телескоп, що став справжньою науковою сенсацією тих часів. Але Галілео Галілей не міг пояснити природу і походження кілець, з моменту відкриття, століття вони залишалися загадкою для людства. Так, втім, і залишаються донині, так як детальне вивчення кілець Сатурна, розпочате НАСА в 1980-х роках минулого століття за допомогою космічних апаратів Вояджер-1 і Вояджер-2 тільки додало таємниць.

З чого складаються

Як вважають вчені, кільця навколо Сатурна складаються з численних комет, астероїдів і зруйнованих супутників, будучи знищеними, перш ніж досягли поверхні планети, вони собою поповнили міріади частинок цих самих кілець.

Розміри частинок кільця можуть варіюватися від маленьких камінчиків, до величезних брил, розміром з гору. Також кожне кільце обертається навколо планети зі своєю швидкістю. Від чого залежить швидкість кілець Сатурна, точної відповіді поки немає.

Фото

Пропонуємо вашій увазі красиві фотографії кілець Сатурна.

Походження

Зараз в науці є дві теорії, що пояснюють походження кілець Сатурна. Згідно з першою вони утворилися в результаті аварії чи то великого метеорита, чи то необережного супутника. Руйнування могло бути викликано потужними гравітаційними впливами Сатурна, що буквально розірвали цей небесний об’єкт на дрібні шматочки.

Але є й інша теорія на цей рахунок, згідно неї, кільця є залишками великої навколопланетної хмари. З зовнішньої частини цієї хмари утворилися супутники Сатурна (їх 62 штуки) а внутрішня так і залишилася у вигляді космічного пилу, з якого тепер і складаються знамениті кільця.

Система кілець

Кільця були названі за алфавітом у порядку їх виявлення. Самі кільця розташовані досить близько одне до одного, виняток становить лише так званий розподіл Касіні, що має розрив в просторі на 4700 км. Це найбільший розрив, що відокремлює кільце А від кільця В.

Далі йдуть кілька інших кілець, які змінюються невеликими розривами між собою.

Цікавий факт: кільце F знаходиться між двома супутниками Сатурна: Прометеєм та Пандорою, вчені вважають, що ці супутниками своїми гравітаційними впливами можуть змінювати форму кілець.

Кількість кілець

Далі спробуємо відповісти на питання про кількість кілець Сатурна. Зараз астрономами зафіксовані кільця D, C, B, A, F, G, E, притому, що саме зовнішнє кільце E не видиме для оптичних систем, воно реєструвалося за допомогою пристроїв, що реагують на заряджені частинки та електричні поля.

Кільця А, В і С можна назвати основними кільцями планети, вони добре видимі в телескоп. Кільце А є умовно зовнішнім кільцем, кільце В – середнім і кільце С – внутрішнім. Кільця D, E і F є слабшими і побачити їх в телескоп не так то просто, а кільце E і зовсім неможливо.

Але це ще не все, адже названі латинськими буками кільця досить умовні, так як при більш детальному наближенні ми побачимо, що кожне з кілець Сатурна розпадається на більш дрібні, а ті на ще більш дрібні частини. В результаті кількість кілець Сатурна може прагнути до нескінченності.

Колір кілець

Знімки кілець Сатурна з космічних апаратів показують, що кільця мають різні кольори.

Ви самі можете бачити це на картинці. Так як кільця світяться за рахунок відбитого сонячного світла, їх випромінювання мало б мати сонячний спектр. Але це за умови, що кільця володіють абсолютною відбивною здатністю. Насправді, частинки, з яких складаються кільця, в свою чергу в основному складаються з водяного льоду, з невеликими домішками більш темного кольору.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.

Сторінка про автора

Ця стаття доступна англійською – Rings of Saturn: the Astronomical Phenomenon.