Куди подує вітер Сонця
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
З поверхні Сонця безперервно і з досить великою швидкістю (близько 400 кілометрів на секунду) випромінюється речовина у вигляді іонізованого газу, тобто плазми. Вченим поки не ясно, через які причини «розганяється» на Сонці потік вітру. Сонячний вітер добре вивчений у навколоземному просторі. Однак безпосередні спостереження за вітром біля поверхні Сонця, там, де він зароджується, щоб потім «дути» в космічний простір, неможливі — апарати просто не витримають величезної температури.
Тому навколосонячна плазма досліджується за допомогою радіохвиль, що посилаються з космічних станцій. Особливо вдалою була експедиція міжпланетної станції Венера-10, яка не тільки досліджувала Венеру, але й збирала інформацію про вітер Сонця.
Приблизно через півроку після запуску «Венери-10» Сонце опинилося між станцією та Землею. З передавача, встановленого на станції, спеціальні прилади надсилали радіосигнали певної частоти, які перед тим, як потрапити на Землю, проходили біля поверхні Сонця. На Землю вони приходили вже у спотвореному вигляді, вчені досліджували ступінь таких спотворень і таким чином визначали густину, інтенсивність, швидкість сонячного вітру.
Так з’ясувалося, що плазма, що випромінюється Сонцем, рухається зовсім не однорідним потоком. У ній народжуються маленькі та великі вихори, смерчі, урагани, області високого та низького тиску – зовсім як у земній атмосфері! Тобто, говорячи науковою мовою, плазма — це сфера високої турбулентності. І найдивовижніше, мабуть, у тому, що вихори та циклони сонячного вітру розвиваються за законами земної турбулентності.
Дослідники встановили, що сонячний вітер скрізь не рухається з однаковим прискоренням. Спочатку він дме зі швидкістю близько 20 кілометрів на секунду, на певній відстані від Сонця його швидкість сягає сотень кілометрів на секунду. Нарешті, на віддаленні, приблизно рівному тридцяти радіусам Сонця, швидкість сонячного вітру раптом стабілізується, і далі він рухається з постійною швидкістю приблизно близько 400 кілометрів на секунду.
Вченим, які проводили дослідження сонячного вітру, вдалося також довести, що сонячна плазма спотворює радіохвилі, що йдуть з космосу на Землю. Хоча інтенсивність хвиль не зменшується, проте змінюється їх частота, що заважає космічному радіозв’язку.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.