Квазар – ядро галактики

Незважаючи на інтенсивні дослідження квазарів, досі залишалося незрозумілим, чим вони є — самостійними компактними тілами невідомої природи або ядрами великих галактик. Перебуваючи на відстані багатьох мегапарсек, квазари в будь-які телескопи виглядають лише яскравими точками.

Якщо квазар — ядро галактики, виявити її світіння надзвичайно важко. Адже яскравість квазара, напевно, перевищує у багато разів яскравість усіх зірок цієї галактики. На тлі блиску квазару майже неможливо розрізнити слабкий галактичний диск.

Американські астрофізики С. Віцкоф і П. Вехінгер на Ловеллівській обсерваторії досліджували один із найвідоміших квазарів ЗС 273. Для екранування світла квазара вчені використовували сонячний коронограф – прилад, що відсікає випромінювання диска Сонця при спостереженнях сонячної корони. У фокусі 1,8-метрового телескопа отримали фотографії ЗС 273, у яких видно, що квазар оточений слабкою, неподільною на окремі зірки туманністю. У міру віддалення від квазара яскравість туманності падає.

У принципі можна припустити, що спостерігаються не галактика, ядром якої служить квазар ЗС273, а якісь дві ближчі галактики, що випадково потрапили в поле зору. Таке припущення, однак, є надзвичайно малоймовірним. Швидше за все, дійсно, вдалося виявити галактику, в якій знаходиться ЗС 273, і цим довести, нарешті, що квазар – і справді щільне утворення, розташоване в ядрі галактики.