Лазерне око астрономів
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Рух зірок астрономи вивчають зазвичай за допомогою ефекту Доплера: чим швидше віддаляється зірка від Землі, тим ближче до червоного кінця зміщені лінії в спектрі її світла. Але можна побачити рух зірок і простим оком. Для цього досить зробити дві фотографії одної і тої ж ділянки неба – одну сьогодні, а другу років через десять, і потім порівняти їх. Швидко рухомі зірки змінюють своє положення відносно менш швидких, і ми відразу їх зауважимо. Вірніше – помітили б. На фотопластинці тисячі зірок, і які з них змістилися більше, які менше, – можна дізнатися тільки після ретельних вимірів: англійський професор Льюїс, наприклад, віддав двадцять років свого життя дослідженню лише однієї ділянки зоряного неба.
Лазер надав подібній роботі темпи, гідні століття космосу. Тонкий промінь лазера (саме лазера, тому що він надзвичайно добре фокусується) рядок за рядком оббігає одночасно обидва негативи. Фотоелементи, які стоять за ними, відзначають кожну зірку: зірки виглядають на негативах темними точками, і в цю мить промінь перекривається.
Якщо на більш пізньому негативі положення зірки інше, ніж на більш ранньому, моменти перекриття променя не збігатимуться, і реєстратор відзначить «підозрілу» зірку. Замість двадцяти років лазер впорався б з роботою професора Льюїса за півтора місяці.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.