Місяцетрус – неспокійне море спокою
Тепер вже немає сумнівів, що і на Місяці бувають струси грунту, подібні до наших землетрусів. Сейсмічні прилади, залишені американськими астронавтами, повідомили на Землю про декілька підземних (або, вірніше, підмісячних) поштовхів. У чому ж причина такої поведінки Місяця?
Цікаву гіпотезу недавно висунув відомий англійський вчений С. К. Ранкорн. Він звернув увагу на так звані маскони – незвичайні глибинні концентрації маси. Справа в тому, що штучні супутники, що обертаються по навколомісячній орбіті, незмінно повідомляли: тяжіння тут розподілено дуже нерівномірно. Коли показання гравіметрів підтвердилися, були складені карти масконів.
Виявилося, що деякі маскони (хоча і не всі) збігаються з місячними морями. Так кордони одного з великих масконів точно повторюють обриси помітних із Землі виступів, що оздоблюють Море Спокою.
Як пояснити цей збіг? Можливо, в незапам’ятні часи, коли на Місяць падав великий метеорит, він пробивав його тверду поверхню, йшов на глибину і дозволяв лаві виливатися крізь утворений «прокол». Застигаючи, лава утворювала «моря», які переважно мають форму кола, окільцьованої валами. Метеорит, як відомо, має більшу щільність, ніж верхні шари Місяця. Гравіметри це відчувають і повідомляють нам про заховані в глибині маскони.
Професор Ранкорн звернув увагу на те, що місяцетруси, як правило, відбуваються саме під масконами, на глибині близько 600 кілометрів. На його думку, метеорит може «осаджуватися» у твердому середовищі дуже довго. І хоча процес поступового занурення маскону почався близько 3 мільярдів років тому, мабуть, він все ще триває.
А де осад, там, зрозуміло, і поштовхи. Підрахувавши кількість енергії, яка може виділитися при повільному зануренні великого тіла великої щільності, С. К. Ранкорн отримав приблизно ту величину, яка необхідна, щоб викликати місяцетрус.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.