Туманність Андромеди розкриває таємниці
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Туманність Андромеди привертає особливу увагу астрономів і астрофізиків, так як вона більше всіх інших схожа на нашу Галактику. І хоча її відділяє від нас неймовірно велика відстань, що оцінюється від одного до двох мільйонів світлових років, дещо легше побачити на Андромеді, ніж у нашій зоряній системі. Свою Галактику ми не можемо бачити з боку. Так, перебуваючи в лісі, важче скласти уявлення про його розміри і форму, ніж пролітаючи над ним на літаку. Багато астрономів вважають, що вирішення деяких питань походження і розвитку нашої Галактики прийде в результаті дослідження туманності Андромеди.
Нещодавно у вивченні її досягнуті великі успіхи. Про них доповів директор Паризької обсерваторії Андре Данжона. Як ми знаємо, велику роль у розвитку астрономії грають електронні підсилювачі яскравості. У створенні їх французькі вчені досягли великих успіхів, тому їх запросили обладнати електронікою новітній і один з найбільших в світі телескоп-рефлектор Лікської обсерваторії в США. Виготовлений у Франції підсилювач був доставлений до Каліфорнії, і його застосування відразу ж дало дивовижні результати. Потужність гігантського телескопа збільшилась в сто разів. На другу ж ніч роботи загадкова туманність розкрила деякі зі своїх таємниць.
Ще раніше було відмічено, що спіральна туманність, діаметр якої досягає 130 тисяч світлових років, складається з зоряних згустків, що оточують ядро, а саме ядро утворено набагато більш густим і щільним скупченням зірок. Вважалося, що туманність обертається, здійснюючи один оборот за сто мільйонів років. Тепер же, коли завдяки підсилювачу туманність виявилась в сто разів «ближче», ніж раніше, французькі та американські вчені відразу ж встановили спектроскопічними методами, що ядро обертається набагато швидше всієї туманності і притому зі швидкістю абсолютно несподіваною, а саме: один оборот всього за які-небудь півмільйона років! Ядро складається з порівняно молодих зірок, а маса його перевищує масу нашого Сонця в тридцять мільйонів разів.
Що ще дасть союз оптики з електронікою? Це ми дізнаємось, ймовірно, в самому нетривалому майбутньому.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.