Вихори на Венері
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Грунт Венери вивчався за допомогою методу так званої бістатичної радіолокації. Цей метод полягає в наступному: з передавача, встановленого на штучному супутнику Венери (станції «Венера-10» і «Венера-11»), посилалися радіохвилі, вони відбиваються від поверхні планети і потім приймаються вже на Землі. Одночасно з супутника відправляється на Землю додатковий «опорний» сигнал. За різницею між відбитим сигналом і сигналом-«еталоном» вчені можуть судити про щільність поверхні планети.
Дослідження показали, що поверхня планети надзвичайно рівна – вона немов випрасувана праскою. Правда, із супутників зафіксовано кілька пагорбів заввишки два – два з половиною кілометри, що вишикувалися ланцюжком.
На відміну від рельєфу грунт на Венері більш різноманітний. Щільність його сильно коливається. На поверхні планети є ділянка розміром 80 на 80 кілометрів, де щільність грунту надзвичайно висока – до 3,3 г/см. По всій видимості, вважають дослідники, це базальтові породи, що вилилися на поверхню у вигляді лави і застиглі у формі дуже твердих скельних утворень. Значить, на планеті могли проходити вулканічні процеси.
Атмосфера Венери досліджувалася іншим методом – радіопросвічуванням. Суть його полягає в тому, що під час заходу супутника за планету і при виході з-за неї радіохвилі, спрямовані на Землю, проходять через атмосферу планети, яка змінює їх амплітуду, частоту і фазу. За величиною цих змін вчені і судять про склад атмосфери, її щільність, атмосферний тиск і температуру.
Раніше вважалося, що температура і тиск на Венері не змінюються протягом довгих венеріанських діб. Останні дослідження показали, що це не зовсім так. Температура вдень і вночі не змінюється тільки на екваторі, зате, чим далі до полюсів, тим ці відмінності істотніше. А на високих широтах виявлений як би холодний пояс шириною від чотирьох-п’яти до вісімдесяти кілометрів, в ньому зароджуються хмари, вітри, циклони. Це, по суті, область, в якій формується погода і клімат Венери.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.