Зірка через тисячу років
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
У 1006 році середньовічні спостерігачі з багатьох європейських країн помітили нову яскраву зірку в сузір’ї Вовка. У ті часи це явище було сприйнято як один із провісників «кінця світу». Як це зазвичай буває з вибухами наднових, світіння зірки досить швидко зменшилося і перестало бути видимим.
У наш час канадський астроном Сідні ван ден Берг, працюючи на чотириметровому оптичному телескопі Міжамериканської обсерваторії, виявив залишки цього вибуху.
Відповідно до сучасних уявлень, зірка стає надновою, коли її власні гравітаційні сили роблять її нестабільною в енергетичному відношенні. Відбувається вибух, який викидає в околиці зірки велику кількість розпеченої матерії, котра утворює світну туманність. Найбільш відома з них Крабовидна туманність, породжена вибухом наднової в 1054 році.
Туманність Наднової Вовка складається з тонких ниткоподібних волокон і займає область приблизно в 10 градусів дуги на північний захід від радіоджерела, яким є ядро зірки, що вибухнула. Туманність зареєстрована на знімках, зроблених як у червоному, так і в синьому світлі.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.