Зірки-лінзи
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Одне з явищ, передбачених загальною теорією відносності і блискуче підтверджених згодом фактами – це викривлення світлових променів в поле тяжіння. З цього факту американський фізик Лібс-молодший (Прінстонський університет) зробив парадоксальний висновок, що зірки можуть діяти як лупи і, збираючи пролітаючі промені іншої зірки в пучок. Збільшувати її яскравість. Якщо для земного спостерігача в нашій Галактиці одна зірка закриває іншу, то далека зірка може не згаснути, а, навпаки, спалахнути в десять, у сто і в тисячу разів сильніше. Зрозуміло, дуже сильне збільшення яскравості вимагає певного співвідношення відстаней до зірок і їх величин.
Лібс вважає, що в Чумацькому Шляху кілька раз на рік відбуваються подібні явища. Вони викликають десятикратне збільшення яскравості зірок на один-два місяці.
Цим же явищем «гравітаційного фокусування» Лібс пояснює спостережні іноді ефекти появи світлої плями в космічних пилових хмарах. Це означає, на його думку, що в пилову хмару потрапив і розсіюється більш-менш паралельний пучок променів, утворений парою зірок (в космічному масштабі відбувається те ж, що ми бачимо, коли промінь прожектора впирається в хмару або туман).
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.