Біогеоценоз: визначення, структура і властивості

Біогеоценозом в біології називають особливу систему, в якій живі організми існують в тісному взаємозв’язку з неорганічними компонентами навколишнього середовища, і все це до того ж відбувається в незалежності від впливу людини та її діяльності. Тобто іншими словами біогеоценоз – це закрита біологічна система, що функціонує автономно (сама по собі) в якій безперервно відбуваються певні біологічні процеси: обмін енергіями між учасниками, здійснюється кругообіг речовин.

Біологічне поняття, відмінність від екосистеми та агроценозу

Сам термін «біогеоценоз» був введений в науку ще в 1940 році українським біологом Володимиром Сукачовим в 1940 році. Крім цього наш видатний земляк (Володимир Сукачов народився в Харківській області) створив розгорнуту теорію про природні спільноти, що живуть на обмеженому географічному ареалі.

Втім, у західній науці з подачі англійського біолога А. Тенслі прижився інший схожий термін – екосистема. І треба сказати, що для більшості біогеоценоз і екосистема практично одне і те ж поняття. Але все ж різниця між ними є – під біогеоценозом мається на увазі завжди конкретне історично сформоване природне співтовариство, в той час як екосистема – більш розмите і безрозмірне поняття.

Сам А. Тенслі під екосистемою міг розуміти і краплю води з мікроорганізмами всередині, і всю нашу планету з усіма живими істотами, що мешкають на ній. Тобто глобально кожен біогеоценоз є екосистемою, але далеко не кожна екосистема – біогеоценоз. Останній, це завжди відокремлене, локальне явище.

Також поряд з біогеоценозом слід розрізняти такий термін як агроценоз. Агроценоз – це штучна екосистема, створена людиною, в той час як біогеоценоз – екосистема створена природою. Наприклад, акваріум з рибками є яскравим прикладом агроценозу, в той час як природна водойма – це вже біогеоценоз.

Показники і властивості

Великий вплив на біогеоценоз надають неорганічні компоненти навколишнього середовища, до них відносяться: склад атмосфери і грунту, середня температура, вологість повітря і багато інших подібних параметрів, що мають вплив на життєдіяльність організмів, що живуть на тій чи іншій території. Зрозуміло, в наших помірних широтах неорганічні компоненти навколишнього середовища будуть зовсім іншими, ніж скажімо де-небудь в тропіках.

Що ж стосується основних властивостей біогеоценозу, то можна виділити наступні властивості:

• Цілісність, яка полягає в забезпеченні поживними речовинами, як і сонячною енергією всіх видів живих організмів, що живуть в екосистемі.
• Стійкість – здатність екосистеми витримувати тиск ззовні.
• Саморегуляція і самовідтворення – підтримування чисельності живих організмів в екосистемі на оптимально прийнятному рівні.

Щоб нормально існувати, біогеоценозу необхідні наступні умови:

• Видова різноманітність – необхідність наявності різних видів, яка буде здійснювати нормальне функціонування екосистеми.
• Щільність популяції, яка знаходиться в прямій залежності від забезпеченості учасників екосистеми необхідним харчуванням.

Також біогеоценоз – це екосистема, що представляє собою географічне утворення і є однорідною за всіма ключовими параметрами: флорі і фауні, рельєфу, режиму грунтових вод, мікроорганізмам, що населяють грунтовий шар і тому подібним речам.

Структура

Все розмаїття і чисельність різних біологічних видів, що мешкають в тій чи іншій екосистемі, утворює видову структуру біогеоценозу. За видовою структурою різні біогеоценози можуть бути як багатими (з сотнями різних біологічних видів), так і бідними, де таких видів буде всього пару штук. Види, що формують вигляд біогеоценозу називають домінантними. Без них не можливе саме існування біогеоценозу.

Також живі види, що входять в біогеоценоз називають біотичними компонентами, кожному з них відведено своє місце в харчовому ланцюзі, всі види знаходяться в тісному взаємозв’язку один з одним (хтось для когось служить їжею) і кожен по своєму бере участь в обміні речовин, що відбувається в екосистемі. За своєю роллю всі живі види в біогеоценозі діляться на продуцентів, консументів і редуцентів. Далі розберемо їх докладніше.

Продуценти – це, як правило, рослини, що виконують роль перетворювачів сонячної енергії, яку завдяки процесу фотосинтезу вони переробляють в органіку і мінерали. Продуценти також є джерелом їжі для консументів: травоїдних тварин, комах. Їх діяльність у складі біоценозу називають фітоценозом.

До консументів відносяться тварини, які можуть бути як травоїдними, так і хижими, що вживають в їжу інших тварин (консументів) і рослини (продуценти). Діяльність тварин зветься також зооценозом, що має важливу екологічну роль.

Але навіть самий грізний хижак після смерті стане здобиччю редуцентів: бактерій і грибків, чиє головне біологічне завдання – розкласти органіку до неорганічного стану. Таким чином, редуценти замикають коло взаємозв’язку флори і фауни, тварини поїдають рослини та інших тварин після смерті завдяки бактеріям самі стають добривом для рослин ж – так відбувається великий кругообіг життя. Сукупність мікроорганізмів, що населяють певний біотоп, зветься мікробіоценозом.

Роль в біології

Роль біогеоценозу в біології величезна: великі біогеоценози на нашій планеті (наприклад, тропічні ліси Південної Америки та Африки) є важливими постачальниками кисню в атмосферу нашої планети. Біоценози річок і озер є важливими джерелами питної води. На превеликий жаль, змушені констатувати, що останнім часом руйнівна діяльність людини, та ж вирубка лісів, забруднення водойм призводить до порушення діяльності багатьох важливих природних екосистем, в тому числі і біогеоценозів, що мають критичне значення для нашої екології. Тому важливо задуматися над проблемою збереження біогеоценозів в їх первозданному вигляді поки це не пізно – «коли буде зрубано останнє дерево, коли буде отруєна остання річка, коли буде спійманий останній птах, — тільки тоді ви зрозумієте, що гроші не можна їсти?!” – індіанське прислів’я.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.

Сторінка про автора