Чужий мозок

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Пересадка серця нині вже нікого не дивує. А як щодо мозку? Такі операції начебто ніхто ще не робив. Але проблемою цієї вчені займаються. Наприклад, поставили досліди з перехресною трансплантацією мозку у зародків жаб із двох різних сімейств — трав’яних та шпорцевих. Дослідників цікавило, як після пересадки мозку зміниться поведінка дорослих жаб. Справа в тому, що трав’яні жаби після закінчення метаморфози пуголовків завжди виходять з води на сушу і харчуються комахами, викидаючи язик, яким вони хапають здобич. А шпорцеві жаби залишаються у воді та їдять мотиля, трубочника та інших водних мешканців.

Протягом чотирьох років вчені вели перехресні пересадки середнього, заднього, інколи ж і проміжного мозку. І ось що з’ясувалося. Трансплантація мозку від трав’яних жаб до шпорцевих була безуспішною: зародки гинули за п’ять-сім днів після операції.

А ось при зворотній пересадці успішними виявилося 7,4 відсотка дослідів — у них химерні пуголовки виживали та перетворювалися на зовні звичайні трав’яні жаби. Але 30 відсотків із них поводилися незвичайно — не виходили з води і не ловили мушок, яких підпускали до них експериментатори. Тобто перейняли образ поведінки шпорцевих жаб. Результати цих дослідів ще зовсім однозначні. Але, як кажуть, лиха біда початок.