Дія електромагнітних полів на клітини і внутрішньоклітинні процеси
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Серія дослідів з одноклітинними організмами — звичайною моделлю для вивчення функцій живих клітин — проводилася в США. Опромінення короткими хвилями викликало у одноклітинних орієнтаційні реакції. Амеби витягувалися чи паралельно, чи перпендикулярно електричним силовим лініям. Війчасті і джгутикові організми починали рухатися переважно в напрямку електричних силових ліній. Дослідження дають підстави вважати, що ці ефекти пов’язані з існуючою в одноклітинних збудливою структурою, що є прообразом нервово-м’язової системи. Виявилося, що інфузорії-парамеції реагують на імпульси змінного струму певної порогової напруги різкими зупинками руху і поворотом осі тіла паралельно електричним силовим лініям. Характер залежності порогових напруг від тривалості імпульсу і частоти струму виявився таким же, як і при відповідному подразненні нервових і м’язових тканин тварин і людини.
В наступній серії дослідів ми впливали на парамеції імпульсами сантиметрових хвиль. Спостерігалася така ж реакція і та ж залежність порогової інтенсивності від тривалості імпульсу. При підпороговій інтенсивності опромінення сантиметровими хвилями не викликає характерної реакції, але чутливість парамецій до інших подразників стає більш високою. Таким чином, збудлива структура інфузорій реагує на електромагнітні поля подібно нервовій тканині.
У ряді досліджень вчених відзначалися такі ефекти, які можна було розглядати як результат впливу електромагнітних полів на внутрішньоклітинні процеси.
Під дією полів різних частот і постійних електричних і магнітних полів знижувалася хвороботворна активність деяких бактерій, сповільнювалося їх розмноження, а в деяких випадках ця дія викликала їх загибель.
Короткочасне опромінення курячого яйця (після 48-годинної інкубації) сантиметровими хвилями призводило до порушення розвитку ембріона. Клітини його або переставали ділитися, або припинялася їх диференціація — поділ на клітини різних тканин і органів.
Американський вчений Р. Міккі виявив безпосередню дію коротких хвиль на внутрішньоклітинні процеси в зростаючому корені часнику. При нормальному процесі поділу клітини хромосоми повинні розділитися на дві дочірні групи. У клітинах, які піддавалися опроміненню, хромосоми виявилися сполученими «містками», які часто розпадалися на окремі фрагменти. Такі порушення повинні призводити до зміни спадкових ознак. І справді, подібні наслідки опромінення короткими хвилями спостерігалися у плодових мушок і деяких бактерій: в їх потомстві з’являлися нові спадкові якості.
Ознаки впливу електромагнітних полів на структуру біологічних молекул спостерігав голландський учений Ван Эвердінген. Розчин глікогену (тваринного крохмалю) при опроміненні сантиметровими хвилями втрачав свою оптичну активність — здатність до обертання площини поляризації прохідного світла. Екстракти шкіри і жиру тварин після опромінення, навпаки, отримували оптичну активність. Ван Эвердінген пояснював ці явища впливом хвиль на розташування атомів в молекулах досліджуваних речовин. Адже відомо, що саме від розташування атомів залежить наявність або відсутність оптичної активності.
Безпосередню дію коротких хвиль на білкові молекули виявив американець С. Беч. Вона виражалася в підвищенні біохімічної активності гамма-глобулінів — білків, що містяться в крові людини. Ефект виникав тільки під дією певних довжин хвиль. Таку виборчу дію трьох сантиметрових хвиль на молекули ферментів спостерігав і інший американський вчений. Можна привести ще декілька прикладів такої «резонансної» дії електромагнітних полів на біологічні молекули.
Отже, біологічна дія електромагнітних полів виявлена в самих різних проявах — від реакцій організму до змін на молекулярному рівні. Ця дія спостерігалася при різних частотах і при досить малих інтенсивностях. У зв’язку з цим у деяких вчених знову виник інтерес до проблеми впливу природних електромагнітних полів на живі організми.
Далі буде.
Автор: А. Пресман.