Дрейф генів як фактор еволюції
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Зміст:
У теоретичній біології вважається, що передача і розподіл генів від батьків до дітей завжди буде залишатися постійним і незмінним з покоління в покоління (закон Харді-Вайнберга). Однак на практиці все відбувається далеко не так як в теорії. Часом трапляється так, що через якісь випадкові (а то й закономірні) події частота розподілу генів з покоління в покоління може порушуватися, навіть відхилятися, це явище і називається дрейфом генів.
Приклади
Візьмемо такий приклад: є група рослин в якійсь ізольованій полонині. Популяція рослин становить 100 екземплярів і тільки 2% з них володіють особливим варіантом гена, який скажімо, відповідальний за забарвленням квітів. Іншими словами, володарями унікального гена є тільки дві рослини. І якщо в результаті якої-небудь випадкової події, припустимо урагану, повені або зішестя лавини ці дві рослини загинуть, то і особливий ген (кажучи академічною мовою алель) буде втрачений з популяції. Внаслідок цього зміняться і майбутні покоління цих рослин, в цілому відбудеться дрейф генів в популяції або як ще це називають вчені «ефект пляшкового горлечка».
Причини
Зазвичай причинами можуть бути різні катастрофічні природні наслідки, стихійні лиха, бурі, урагани, виверження вулканів, що призвели до масової загибелі живих істот, але останнім часом частою причиною подібного явища стає руйнівна діяльність людини. Наприклад, причиною дрейфу генів у слонів Африки став їх масовий відстріл в XX столітті, і білими мисливцями (заради забави) і браконьєрами (вартість слонової кістки завжди була високою на чорному ринку).
Місце в еволюції
Якщо ж дивитися на дрейф генів з точки зору теорії еволюції, то можна заявити, що результатом еволюції і є дрейф генів, так як в її процесі деякі гени все одно будуть втрачені. Більш того, згідно з думкою деяких вчених, через дрейф генів пройшла навіть людина. Якщо це так, то це сталося приблизно 100 000 років тому, і саме «ефект пляшкового горлечка» тобто дрейф генів пояснює генетичну схожість сучасних людей між собою. Для порівняння, у горил, що живуть в африканських джунглях генетична різноманітність в рази багатше, ніж у всіх людей, що живуть на Землі.