Хлорофіл завжди хлорофіл

Навіть при мінус 269 градусах він, виявляється, не втрачає своїх дивовижних властивостей – до такого висновку прийшли естонські дослідники. Можливо, в майбутньому вчені осягнуть таємниці фотосинтезу рослин і тоді зможуть самі керувати цим процесом. Але поки тут відомо дуже небагато. Тому так важливі роботи групи дослідників, очолюваної кандидатом фізико-математичних наук Р. А. Авермаа, у вивченні хлорофілу – вражаючої речовини, що переробляє сонячну енергію в енергію хімічних сполук, що дозволяє рослинам засвоювати вуглекислоту, розсіяну в повітрі.

Досліди, пов’язані з початковою стадією перетворення світлової енергії у фотохімічну, ведуться на хлорофілі, виділеному з рослин, – з того самого моменту, коли полонений квант світла спочатку переміщається всередині молекули хлорофілу, а потім дивним чином змінює її структуру. Ця коротка перерва і обумовлює успішну роботу хлорофілового апарату. Переміщаючись, квант віддає свою «світлову енергію», яка переробляється в енергію хімічних сполук. І ось тут-то вчені зіткнулися з новим явищем.

Абсолютно несподівано виявилося, що температури, близькі до абсолютного нуля, не можуть зупинити процес фотохімічного перетворення. Це дозволяє дещо інакше поглянути на еволюцію фотосинтетичного механізму на нашій планеті. Цілком можливо, що фотохімічні процеси могли протікати в жорстоких умовах низьких температур, в ті віддалені епохи, коли, за традиційними поняттями, на Землі ще не було умов для виникнення життя.

Крім того, так намітилася область, що відкриває новий перспективний напрямок, – низькотемпературну фотохімію хлорофілу. Дані про протікання таких реакцій можуть бути використані при моделюванні низькотемпературних хімічних процесів.