Личинка в електричному полі
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
За останні п’ятдесят років значно зросло електромагнітне тло Землі, і це не може не турбувати біологів. Ось, наприклад, високовольтні лінії електропередач. Ажурні щогли, що йдуть за горизонт, стали звичною частиною сучасного пейзажу. Чи не рано звикли? Адже тепер по дротах, навішених на ці щогли, тече струм у сотні тисяч вольт. Можна сказати, що над планетою нависла густа мережа електричних «паралелей» та «меридіанів».
Мільйони кілометрів дротів, оточених потужними електромагнітними полями. Щоправда, вздовж кожної ЛЕП, як уздовж залізниці, є певна смуга відчуження, в межах якої будувати житлові будинки заборонено, але ж метелик, бабка чи птах про це не знають. Але як вони почуваються у магнітному полі?
Щоб перевірити це, дослідники поставили експеримент із… комаром. Адже він у процесі розвитку проходить усі стадії у короткий, зручний для спостережень час. Самки комарів відкладають личинки на воду. На воді вони перетворюються на лялечки, проходячи послідовно чотири стадії розвитку. Для комарів спорудили спеціальну камеру з водоймою та конденсаторними пластинами, що створювали електричне поле напруженістю 40 тисяч вольт на метр.
Личинки виявилися менш живучими, ніж комарі. Зате личинки, що вижили, виявилися дуже життєздатними і згодом, незважаючи на електричне поле, розвивалися нормально.
Вчені прийшли до висновку, що електричне поле зіграло роль фільтра у відборі найбільш життєздатних особин комара. Дослідження будуть продовжені, оскільки виявлений (і лише у першому наближенні) лише один із багатьох аспектів проблеми.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.