Мандрівні дерева

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Вздовж узбережжя Флориди і на численних островах від Флориди до Куби поширені мангрові дерева. Вони утворили в цих місцях дивовижні ліси. Кожна рослина оточена густим сплетінням коренів, що йдуть від стовбура або від нижніх гілок в мул, де вона міцно вкорінюється. У мангрових заростях знаходять притулок рідкісні виповзаючі риби, краби, крокодили і птахи. Мангрові дерева виростають також на всьому тропічному узбережжі – від Антил до Афін і від Індійського океану до Тихого.

Перебуваючи постійно в солоній воді, прибережні ліси добре переносять таке середовище. Пояснюється це тим, що їх м’ясисті, тверді листки вкриті восковим шаром з безліччю водяних продихів. А кисень рослина отримує через зростаючі вгору так звані ходульні коріння.

Мангри розмножуються по-своєму: вони живородящі. Кожне дерево дає протягом року не менше 300 готовеньких мангрят. Молоді зелені пагони проростають в подах, які ще перебувають на дереві-«матері». Коли новонароджений досягає 30 сантиметрів, він відокремлюється від батьків, іноді тут же вкорінюється або несеться морською хвилею і вітром за сотні кілометрів.

Подорожуючи тривалий час в океані, мангрята не пропадають; їх живучість пояснюється наявністю значної кількості повітря в тканинах. Деревця мандрують до тих пір, поки підростають коріння: чим вони довші, тим швидше відбувається вкорінення. А ще мангрові дерева – багате джерело отримання таніну.

Автор: Б. Ржевський.