Мікроби – золотошукачі
Це не якісь унікальні мікроорганізми, а звичайнісінькі, що зустрічаються навколо нас повсюдно. Але прості вони не тільки тому, що зазвичай зустрічаються довкола нас. Вони дуже «буденно» роблять величезну біогеохімічну роботу на планеті. Мікроби концентрують у іонній формі розсіяні атоми хімічних елементів. Про грандіозні масштаби такої їхньої діяльності ми знаємо ще з праць нашого знаменитого українського вченого В. І. Вернадського.
Мікроорганізми беруть участь і у вилуговуванні мінералів, що містять сульфіди із золотом. Завдяки цьому золото переходить із зв’язаної форми в іонно-розчинну. Таке «мікробіологічне» руйнування мінералів, що одвічно твориться в природі, робить цей метал доступним для технологічної розробки.
Крім того, мікроби збирають разом дрібні, якщо не сказати найдрібніші, частинки золота й з розсіяного стану в рудах. Такі частки називають тонкодисперсними. Зрозуміло, що «приручивши» мікроби можна було б вирішити не одну технологічно складну задачу.
І ось перед клітинами трьох видів актиноміцетів та одного виду метилобактерії поставили завдання: хто більше витягне золота з рудних матеріалів. Культури клітин змішали з агар-агаром і просочили цією сумішшю шматочки поліетиленової губки. Потім проростили та помістили в рідку пульпу, приготовлену з двох різних золотоносних матеріалів. Через дві доби губки розчинили в окропі і проби розчину піддали атомно-абсорбційному аналізу.
Всі види клітин за цей час, виявляється, встигли поглинути багато золота: актиноміцети акумулювали до 5,7 відсотка його з глинистої руди та до восьми відсотків із сульфідного концентрату.
Метилобактерії показали слабші результати — вони витягували з руд не більше одного відсотка золота.
Все це свідчить про можливість мікробіологічних об’єктів виконувати важку і складну роботу: видобувати мікронні частинки металів із рудної сировини та накопичувати їх у великих кількостях.